Ситуація в Іраку знову в центрі уваги німецької преси

Німецькі газети продовжують коментувати загострення ситуації в Іраку. Головні теми – фактичний провал повоєнних планів США та захоплення в заручники іноземців. До першої теми видання ПФОРЦГЕЙМЕР ЦАЙТУНҐ пише:

Іракська політика США провалилася. Нині в наручниках опинився сам світовий поліцейський. Супердержава повелася нерозсудливо, коли почала розбивати політику й народне господарство в Іраку, аби реорганізувати їх за американським зразком. Зухвалість і невігластво військової та фінансової влади стали очевидними, й за них і доводиться тепер платити. Віднині американцям буде важко закріпити свої позиції в країні, яка посідає друге місце в світі за запасами нафти. Особливо непросто це буде зробити, якщо вони й надалі чинитимуть так, як під час нещодавніх атак на шиїтських демонстрантів. Адже після того закиди щодо провокування насильства були спрямовані саме американським військовикам, – читаємо в газеті ПФОРЦГЕЙМЕР ЦАЙТУНҐ.

Звертаючись до теми ескалації насильства в Іраку, видання ДАРМШТЕДТЕР ЕХО зазначає:

Може, коаліції вдасться брутально придушити повстання в суністському трикутнику й на шиїтському півдні Іраку. Може, заклики поміркованих духовних лідерів посприяють залагодженню ситуації. Однак сподівання завоювати на свій бік для мирного облаштування країни більшість іракського населення зникають після кожного нового нападу військових вертольотів на житлові будики й мечеті, після кожного окремого випадку загибелі чи цькування іракців, - переконана газета ДАРМШТЕДТЕР ЕХО.

”Ситуація з безпекою стає дедалі напруженішою”, - пише про становище в Іраку газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОНТАҐСЦАЙТУНҐ. Далі видання зазначає:

Однак таку ситуацію можна розрядити. Для цього потрібні насамперед політичний хист і військова стриманість стосовно тих, хто робить ставку на хаос. Перед окупаційними силами постали два завдання. Вони повинні взяти під контроль ситуацію в сунітському трикутнику, а ще – в такий спосіб придушити повстання прихильників шиїтького лідера ас-Садра, щоб не допустити всеохоплюючої солідарності серед шиїтів. Далі не слід зважати на тих, хто намагається переконати в хибності рішення передати 30 червня владу в країні перехідному іракському урядові. Звісно, що до того часу миру в Іраку досягнуто не буде. Однак зміна терміну цієї передачі не матимеме заспокійливої дії. Її трактуватимуть радше як намагання Америки не випустити з рук політичну владу в Іраку, - вважає ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОНТАҐСЦАЙТУНҐ.

До захоплення заручників в Іраку звертається видання ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ:

Останніми днями радикальні мусульмани в Іраку перейшли до того, що тягають вулицями трупи своїх ворогів або розчленовують їх прямісінько перед камерами. Або цивільним заручникам з Японії прикладають ножі до горлянки й водночас віддають погрозливі накази уряду в Токіо: або ви виводите свої війська, або ми живцем спалимо ваших співвітчизників. Зрозуміло, що людей у сучасних цивілізованих суспільствах охоплює страх, коли вони таке бачать. Але цей страх не повинен зрештою визначати подальшу поведінку. Бо якщо керуватися такими відчуттями, то тоді й Німеччині слід було б вивести свої війська з Афганістану. Адже нещодавно там в окремих регіонах владу захопив відомий своєю жорстокістю генерал Достум. Але хіба ж можна залишати все в Афганістані на розсуд таких людей, як він? Особливо після того, як щойно в Берліні успішно завершилася конференція щодо допомоги Афганістану. Достум не має права панувати в Афганістані. Так само, як і ас-Садр не має права підкорювати Ірак, – наголошує ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ.

Тему продовжує газета ВЕЛЬТ:

Ірак все ще дуже сильно віддалений від миру й відбудови. Нам уже важко стало розрізняти повстання озброєних сунітів від протистояння шиїтів чи іноземних арабських найманців. (...) Тим часом повстанці використовують дедалі підступнішу тактику, перейшовши до захоплення заручників. Вони знають, що такими діями можуть наганяти страх на країни, чиї військові вже є чи може перебуватимуть в Іраку. Це тактика нової якості, однак вона не повинна нічого змінити в рішучості коаліції. Звісно, якщо остання хоче на мабуйтнє виявитися такою, що не піддається шантажуванню. Повстання треба в будь-якому разі припинити, але зробити це, вдаючись до якомога менших насильницьких дій і постійно тримаючи відкритою можливість для ведення переговорів. Це дуже вузька стежка, й кожен невірний крок може потягнути за собою справжню лавину, що може перетворити протести однієї меншини на національну революцію, - застерігає видання ВЕЛЬТ.