«Смердюча таратайка» - 125 років тому Карл Бенц запатентував перший автомобіль

Під час своєї першої подорожі вулицями німецького міста Маннгейма винахід Карла Бенца кашляв, чхав і смердів. Коли через кілька сотень метрів «карета без коня» зупинилася, люди почали глузувати над винахідником. Але це не завадило йому 29 січня 1886 року отримати на трьохколісний транспортний засіб патент під номером 37435.

«Як можна сідати в ненадійний, жалюгідний гучний машинний ящик, коли в світі є достатньо коней, елегантних карет і екіпажів?» - запитували критики. Самопроголошені експерти казали, що фірма Бенца ризикує збанкрутіти через ці «забавки». Його навіть закликали скинути «смердючу таратайку» в річку Некар, писав Бенц пізніше у своїх спогадах.

Перший автомобіль Бенца мав двигун потужністю 0,9 кінських сили та їхав з максимальною швидкістю 16 кілометрів на годину.

Не швидше за карету

Бенц народився 1844 року в родині машиніста в Мюльбургу, що сьогодні є частиною міста Карлсруе. Інженер від самого початку був переконаний, що його трьохколісний транспортний засіб з чотирьохтактним бензиновим двигуном може дати поштовх технічній революції. Але минуло 20 років, перш ніж Бенц зробив перший автомобіль, на якому можна було їздити.

Громадськість спочатку не сприйняла винахід Бенца. Щоб уникнути проблем, водії були зобов’язані їздити повільно. І все ж без скарг не обійшлося. Проти Бенца подали позов за те, що його водії «насолоджувалися тим, що швидко мчали повз поліцейських», - писав інженер у своїх мемуарах.

Крім того, для подорожей на своєму автомобілі Бенцу доводилося отримувати дозвіл міністерства, який встановлював максимальну швидкість – шість кілометрів на годину всередині міста та 12 кілометрів на годину за його межами. Для Бенца цього було замало, і він запрошував співробітників міністерства на автомобільні прогулянки. В результаті йому таки дозволили їздити швидше, ніж карети з кіньми.

Другий хрещений батько автомобіля - Даймлер

Прорив стався завдяки дружині Бенца, яку звали Берта. 1888 року вона, не попередивши чоловіка, взяла їхніх двох синів і вирушила в подорож на автомобілі до своїх батьків у місто Пфорцхайм. Відстань у 106 кілометрів машина подолала майже без проблем, якщо не зважати на те, що її довелося один раз заправити та штовхати на підйомах. Коли дружина з синами ввечері приїхала до Пфорцхайма, вона надіслала чоловіку заспокійливу телеграму: «Доїхали чудово і без проблем».

Незалежно від Бенца створенням першого автомобіля займався інший німецький інженер – Ґоттліб Даймлер. Син пекаря займався розробкою двигунів і відкрив неподалік Штутгарта власну майстерню. 1885 він зробив двигун потужністю в одну кінську силу, а через рік встановив його на карету. Це був перший чотирьохколісний автомобіль у світі.

Набагато пізніше, 1926 року, компанія Benz & Co. Rheinische Gasmotoren-Fabrik об’єдналася з Daimler-Motoren-Gesellschaft. Нова фірма отримала назву Daimler-Benz-AG і стала виробником знаменитих «мерседесів». Карл Бенц на той момент уже залишив фірму, заснувавши нову.

Назва Mercedes - німецьке жіноче ім’я. Так звали дочку продавця автомобілів Daimler Еміля Єллінека, який під псевдонімом «Мерседес» брав участь в автомобільних перегонах, наприклад, у Ніцці.

Інші родичі

Окрім німців на батьківство автомобіля претендують і інші народи. Французи вважають, що саме вони створили перший прототип 1769 року. Військовий інженер Ніколя-Жозеф Куньо зробив трьохколісного монстра з паровим двигуном, що мав у першу чергу слугувати для перевезення гармат. А чотирьохтактний двигун розробив, за французькими даними, Альфонс Бо де Роша 1862 року, тобто за п’ять років до того, як німецький інженер Ніколаус Отто придумав двигун внутрішнього згорання.

Нідерландці кажуть, що в далекому 1672 році в Пекіні їхній місіонер Фердінанд Фербіст придумав автомобіль з паровим двигуном. Італійці теж претендують на пальму першості й називають батьком автомобіля Леонардо да Вінчі. Були парові карети і у Великобританії, де на початку ХІХ століття їх використовували для поштових перевезень.

Автор: Роман Гончаренко
Редактор: Леся Юрченко