1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Сонце або ж вітер з політичних міркувань ніхто не вимкне

22 березня 2006 р.

Після новорічних подій, коли Росія показово перекрила Україні газовий кран, тема енергобезпеки стала в Європі нагальною. Спільну енергетичну політику керівники 25 країн-членів ЄС обговорюватимуть і на самміті Євросоюзу, який розпочинається у четвер. Щоправда, пошуки компромісу можуть затягтися.

https://p.dw.com/p/AOCK
Фото: AP

Експерти твердять, що газовий конфлікт України та Росії за резонансом можна порівняти з нафтовою кризою 1973 року. Тоді, коли ціна за барель нафти перевищила стодоларовий поріг, світова спільнота вперше заговорила про потребу альтернативних джерел енергії. А відтак серйозно почала розвивати видобуток з застосуванням сили вітру, води, біомаси.

Нині тема відновлювальних джерел енергії набула нової актуальності. Адже після новорічних сюрпризів, які Росія зробила Україні, Європа дискутує про власну енергобезпеку. Пропозицій щодо того, як має виглядати спільна енергетична концепція Євросоюзу не менше, аніж членів ЄС. Європейська Комісія ж пропонує перенести управління енергетичним сектором Європи до Брюсселю. Про відповідний документ, який Єврокомісія охрестила “Зеленою книгою”, йтиметься і сьогодні під час зустрічі глав держав Євросоюзу. Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу сподівається на продуктивний діалог.

„Звісно, що енергопостачання стане важливою темою нашого саміту. Якщо ми і надалі матимемо 25 різних ринків енергії в Європі, так ми нікуди не просунимося. Нам потрібний єдиний європейський ринок. І, наскільки це можливо, нам потрібна єдина політика. Я вважаю, це дуже важливо, а тому ми обговорюватимемо цю тему на самміті.”

Однак з пропозицією делегувати значну складову свого суверенітету в Брюссель чимало країн членів-ЄС не погоджуються. Німеччина Франція чи Іспанія мають намір і далі самостійно провадити власну енергетичну політику. Про це говоритиме у Брюсселі і федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель. Власне, саме її промова ввечері і відкриє дебати щодо енергобезпеки. Говорить Анґела Меркель.

„Попри те, що Євросоюз не має компетенції провадити енергетичну політику ЄС, ми бачимо потребу координувати цю політику. Я вдячна Єврокомісії за те, що розроблена нею “Зелена книга” стане основним підґрунтям для нашої дискусії. Ми дуже ретельно будемо вести цей діалог і я докладу зусиль, аби ввечері зробити важливий внесок саме з німецького боку.”

Однак, з огляду на те, що тема є непростою, глави держав ЄС сьогодні тільки дискутуватимуть, а не вирішуватимуть питання спільної енергетичної політики Європи. Про це напередодні саміту наголосили і в відомстві федерального канцлера Анґели Меркель. На думку багатьох німецьких фахівців, Україні теж час замислитися з приводу власної ролі на майбутньому світовому ринку енергії. Тобто не тільки про транзит газу та нафти до Західної Європи, але і розробку власних джерел відновлювальної енергії. Принаймні, так твердить один з керівників Німецького агентства з енергетики Штефан Колер. Вже кілька років ця організація надає консалтингові послуги українському урядові. У квітні Штефан Колер збирається відвідати Україну, де спробує донести свою думку до українських чиновників.

„Там ми будемо обговорювати, як можна створити в Україні умови для розвитку відновлювальних джерел енергії, як можна зменшити енергомісткість виробництва. Саме такі поради ми даємо українському урядові. Оскільки ми констатуємо – ціни на енергоносії ростуть. І їх треба вирівнювати навіть з огляду на соціальну справедливість.”

Штефан Колер розуміє скептичне ставлення українців до дискусії про відновлювальні джерела енергії. Адже вітрові електростанції дуже дорогі, а для використання енергії води в Україні бракує стрімких річок. Однак, наполягає німецький фахівець, можна було б ефективно використовувати енергію біомаси. Україні вже більше не варто позиціонувати себе винятково як транзитну державу, наголошує експерт.

„Україна завжди відіграватиме важливу роль як транзитна держава. Цим вона завдячує своєму географічному положенню. Однак ми з німецького боку наполягаємо на партнерсті в технологічній галузі. Ми можемо допомагати будувати нові електростанції, системи відновлювальної енергії, а також модернізувати виробництва, щоб зменшити енергомісткість господарств. В цьому сенсі, я вважаю, Німеччина для України – дуже ефективний партнер.”

Як простий доказ того, що джерела відновлювальної енергії в Європі – не данина моді, а нагальна потреба, Штефан Колер наводить приклад - на початку квітня німецький уряд проведе саміт з питань енергетики, де будуть пристуні важливі гравці відповідного ринку Німеччини. Майже половина його учасників представляють саме галузь відновлювальної енергії, підкреслює фахівець. Адже європейці добре збагнули – робити інвестиції в екологічно чисту відновлювальну енергію варто. Принаймні, сонце або ж вітер з політичних міркувань ніхто не вимкне.

Наталя Фібріг