Стадіони Чемпіонату світу-2006: Берлін

Олімпійський стадіон у Берліні найбільший з усіх спортивних арен, де цього літа відбуватиметься світова першість. І мабуть він єдиний, який так тісно пов”язаний з німецькою історією. Оскільки на ньому лежить тінь націонал-соціалізму, свого часу дехто навіть виступав за те, щоб його просто взяти і знести. Але за допомогою бульдозера навряд чи вдасться позбутися частини своєї історії. Такої думки дотримується також архітектор Фолквінґ Марґ, чия фірма займалася перебудовою та модернізацією зведеної в середині 30-х років за планами Вернера Марха монументальної споруди:

“Звичайно ми маємо тут нелегку, кам”яну спадщину. Але ми сказали, що не відхрещуватимемося від неї, не заперечуватимемо її, не руйнуватимемо. Ми не стали зносити старий стадіон, а вирішили започаткувати діалог з минулим.”

Такий діалог обійшовся німецьким платникам податків у 250 мільйонів євро. Після перебудови постав супер-стадіон, який вміщує майже 75 тисяч глядачів. Над ареною звели філігранний, скляний дах, що надає легкості всій споруді, виконаній в античному стилі. Незважаючи на сірий фасад, прикрашені колонами проходи викликають враження відкритості та привабливості.

Берлінський стадіон вражає своєю багатофункціональністю. Тут свого часу відбувалися Олімпійські ігри, 2009-го року він прийматиме учасників Чемпіонату світу з легкої атлетики. Звичайно тут регулярно відбуваються й рок-концерти. Rolling Stones, які завітають до Берліна невдовзі після закінчення світової футбольної першості, належать вже до постійних гостей цієї арени. Ось що нам розповів директор Олімпійського стадіону Петер фон Льоббекке:

“Для нас головне – це футбол. Але тут є також так би мовити інша сфера. Додаткові приміщення можна використовувати для конференцій або форумів, для презентацій. І це величезна перевага в порівнянні з іншими стадіонами. Адже Берлін привертає до себе особливу увагу туристів. Тому стадіон є важливим елементом нашого міста, що стосується туристичного бізнесу.”

Катакомби стадіону нагадують собою інтер”єр п”ятизіркового готелю. Тут можна знайти конференц-зали та розкішні ложі для урочистостей – це те, що фон Льоббекке називає додатковими приміщеннями. Сюди належить і ресторан для клієнтів з товстими гаманцями. Спортсмени теж насолоджуються подібною розкішшю: вони можуть розминатися на підземній стометровій біговій доріжці. Іронією історії є те, що одну з лож назвали іменем Джессі Оуенса – темношкірого багатократного олімпійського чемпіона. 1936-го року на очах у націонал-соціалістів він виграв забіг на сто метрів.

Олімпійський стадіон у Берліні є рідним спортивним майданчиком берлінського футбольного клубу Herta BSC, який пережив свій зірковий час у 70-х роках. Тоді ця команда двічі увійшла до фіналу Чемпіонату Німеччини. Починаючи від 1985-го року, саме в Берліні щорічно відбувається фінал німецької національної першості – спортивнополітичне рішення, ухвалене не користь тоді розділеного Берліна. Нині в національній збірні Німеччині грає капітан берлінської “Герти” Арне Фрідріх. Посол Берліна на Чемпіонаті світу з футболу – 2006 Міхаель Преец повністю покладається на цього гравця:

“Я переконаний, що під час Чемпіонату світу з футболу 2006 Арне відіграватиме в німецькій національній збірній особливу роль. І якщо прогнози тренера збірної Юрґена Клінсманна виправдаються, тоді він практично у себе вдома матиме змогу потримати в руках Кубок. Для нас це було б просто чимось невірогідно фантастичним.”

Тому, хто хоче, щоб його прохання почув Всесвишній, варто завітати до стадіонної каплиці, де, до речі, можна реалізувати й бажання зовсім іншого типу. У каплиці час від часу відбуваються вінчання. А якщо разом з обміном обручками під час фіналу заб”ють вирішальний м”яч на користь німецької, а можливо й української збірної, тоді це стане ще однією визначною подією в історії цієї спортивної арени.

Марсель Фюрстенау, Володимир Медяний