Страховий бізнес – беззахисний попри страхування

Донедавна консульства європейських країн виставляли свої вимоги до страхових компаній і умов страхування українців, які мають намір отримати візу. Чи не найпоширенішою умовою було страхування в компанії, яка походить з країни, куди відправляється подорожуючий. Візовий кодекс вирішив цю проблему, прописавши, що громадянин повинен купувати поліс у країні проживання, розповіла в інтерв’ю Deutsche Welle президент Ліги страхових організацій Наталя Гудима.

Лише одиниці працюють чесно

У такий спосіб кодекс врівноважив права українців, вважає Гудима. Водночас ця норма суттєво підвищує відповідальність українського страхового ринку, переконана керівник Асоціації страхового бізнесу Людмила Белошицька. За її словами, нині на ринку страхування цю послугу надають до сотні компаній, але лише десяток з них є справді надійними й відповідальними в цьому бізнесі.

«Є досить багато скарг, - наголошує Белошицька. - Є компанії, які взагалі не в змозі робити виплати. Половина компаній не належно виконують свої зобов’язання. У кожному другому страховому випадку в страховиків виникають проблеми з врегулювання цього питання».

Не забувайте ознайомитися з умовами

Але в багатьох випадках вини страховика немає, справа зазвичай в самих застрахованих, які не звертають увагу на умови в полісі, що придбали, каже експерт. 80 відсотків українців не цікавить, яка фінансова ситуація в компанії, хто в неї партнер за кордоном, чи працює телефоний центр. Вони сприймають страховий поліс як додатковий «папірець», аби отримати заповітну візу, пояснює Белошицька.

«Відповідальні компанії нині дбають про репутацію перед консульствами, - каже президент Ліги страхових організацій Наталя Гудима. - Для них важливим є імідж, який впливає на співпрацю. Порушення умов, невиплати, можуть позбавити можливості співпраці. Відтак, коли зауваження робить консульство, то сплата здійснюється практично миттєво».

Туроператори теж не без грішка

Утім, чималі претензії є й до туристичних фірм, які заради власної вигоди вибирають у партнери не надійні страхові компанії, і нав’язують її послуги в спільному пакеті з туристичною путівкою. Клієнти повинні мати право самі вибирати компанію-страховика, переконана керівник Асоціації страхового бізнесу Людмила Белошицька.

Як показує практика, найчастіше суперечки зі страховиком виникають, коли власнику поліса роблять операцію закордоном, а в результаті компанія відмовляється відшкодовувати витрати, аргументуючи, що це не була першочергова невідкладна допомога. Тут, радять експерти, є важливими висновки лікаря й консультації на місці з іноземним партнером компанії.

Демпінг не завжди на користь клієнта

Візовий кодекс також передбачає ще один важливий пункт, - мінімальна сума страхового покриття має становити 30 тисяч євро. Ця умова накладає серйозні зобов’язання, вона робить цей бізнес відповідальним, і компанії, які ведуть не коректний бізнес, просто відмовлятимуться від цієї послуги, вважає Гудима.

Дещо іншої думки притримується Белошицька: «Ця сума не відсіє неблагополучні компанії. Є компанії, які наперед знають, що нічого не відшкодовуватимуть, або ж не в повному обсязі». Відтак, голова Асоціації страхового бізнесу переконана, що цей бізнес потребує додаткових правил і вимог від консульських установ. «Тільки 30 тисяч євро питання не вирішить. Потрібні додаткові вимоги від консульств. Утім, ці вимоги мають бути погоджені, прозорі і зрозумілі для кожного страховика, і головне – єдині для всіх», - каже Белошицька.

Якщо страхові організації сформують і узгодять з консульствами єдиний пакет таких вимог до страховиків, то у виграші будуть всі сторони, зазначають експерти. Українці будуть більш захищені від неблагополучних, шахрайських компаній, а серйозні страховики позбудуться конкурентів, які демпінгують і так незначні ціни на цьому ринку.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Володимир Медяний