Сума із дванадцятьма нулями

Теми сьогоднішнього огляду преси – марнування грошей урядами східних земель Німеччини, а також проблема безробіття у країні. Днями було оприлюднено висновки експертів про використання коштів з так званого „фонду солідарності”. Йдеться про кошти, які платники податків на Заході Німеччини віддають на програми відбудови Сходу країни. Виявилося, що п’ять мільярдів євро, або половину всіх грошей за минулий рік, використали не за призначенням. Газета Süddeutsche Zeitung з Мюнхена пише:

„Колись Німеччина була поділена на Східну і Західну. Схід виглядав сірим, дороги були жахливі, а будинки занедбані. Натомість на Заході все було строкате - міста і містечка демонстрували свою заможність і справляли радісне враження. Сьогодні, коли після об’єднання Німеччини минуло 15 років, іноді складається враження, що все стало навпаки: тепер багато містечок у колишній НДР виглядають прибраними і охайно відреставрованими. Зате на Заході все частіше можна побачити пошарпані будинки, розбиті дороги, засмічені парки. Немає грошей”, -

констатує Süddeutsche Zeitung і далі запитує:

„Це і є плата за єдність Німеччини? Якщо порахувати всі гроші, які починаючи з 1990 року були віддані Заходом на відбудову Сходу, то вийде вражаюча сума – близько одного трильйона євро. Навіть складно уявити собі це число з дванадцятьма нулями. Закачування таких коштів в землі колишньої НДР базувалося на ілюзії, що в довгостроковій перспективі вдасться вирівняти добробут на Сході і на Заході. Після півтора десятиліття цього експерименту маємо результат – повний „завал”, що там, що там”.

Далі видання наводить деякі приклади масштабних будівництв, які здійснюються у містах Східної Німеччини на кошти „фонду солідарності”:

„Наявність грошей створює додаткові потреби. Мабуть, саме цим можна пояснити реалізацію деяких дорогих проектів, які за реалістичних умов, тобто без донорських вливань, ніколи би і не з’явилися. Приміром, Лейпциг дозволяє собі будівництво автомобільного тунелю під центром міста, а Дрезден багато років будує міст через Ельбу, від зведення якого відмовились ще сто років тому, назвавши цей проект „повітряним замком”. У багатьох містах будують не через раціональні потреби, а лише тому, що Захід дає гроші. Крім того, часто за кошти „солідарності” міста просто оплачують свій роздутий бюрократичний апарат. ... Щоразу, коли хтось на Заході намагається підняти це питання, на Сході одразу ображаються і тему швидко „заминають”. Але ж проблема лежить на поверхні: гроші для Східних земель, можливо, не варто розподіляти рівномірно за кількістю населення міст-отримувачів? Натомість скеровувати кошти в ті регіони, які цього справді гостро потребують. ... Приміром, той же Дрезден, який розпихає західні мільйони у сумнівні проекти, насправді має кращу фінансову ситуацію, ніж, скажімо, західнонімецький Дортмунд”, -

зауважує Süddeutsche Zeitung і робить такий висновок:

„Борги муніципальних бюджетів на Сході країни невпинно зростають. Вони, ніби наркомани, залежать від грошових переказів із Заходу. Міста колишнього НДР стоять нині причепурені, немов потемкінські селища. Потрібна відкрита і відверта дискусія про те, як використовувати гроші, які сплачуються за німецьку єдність. Метою подальшої підтримки Сходу країни має бути довготерміновий економічний розвиток. Інакше розколу країни ніколи не подолати”, - підсумовує Süddeutsche Zeitung.

До іншої теми. Німецькі газети аналізують ситуацію на ринку праці. Напередодні стало відомо, що чисельність безробітних в країні протягом травня відчутно скоротилася. Westdeutsche Zeitung пише:

„На чверть мільйона безробітних менше – це добра новина. Такого скорочення цього показника протягом одного місяця не було ще з часів об’єднання Німеччини, коли економіка переживала справжній бум. Однак ця непогана новина сприймається відносно, якщо згадати, що на сьогодні не мають роботи понад чотири з половиною мільйони німців”, - зазначає Westdeutsche Zeitung.

Allgemeine Zeitung з Майнца висловлюється скептично:

„Якщо придивитися, то цифри Федеральної агенції праці свідчать лише про те, що зима нарешті закінчилася. Докладніший аналіз статистики показує: у порівнянні із травнем минулого року чисельність постійних робочих місць скоротилася на маже дев’яносто тисяч. Це означає, що навіть деяке пожвавлення економіки не поверне країні високого рівня зайнятості, який був ще десять років тому. Утримання постійних співробітників через високі соціальні зобов’язання стало для німецьких підприємств надто дорогим задоволенням”, - нарікає Allgemeine Zeitung.

Огляд преси підготував Євген Тейзе