Східні європейці "омолодять" управлінські

Щоразу, коли Європейський союз критикують, звинувачуючи в тому, що він діє неефективно і є занадто дорогим, Брюссель реагує на такі зауваження, наголошуючи, що управлінський апарат Євросоюзу є не таким вже й великим. За статистикою, в різних інституціях ЄС працюють близько 30 тисяч службовців. Таку кількість можна порівняти з управлінською структурою середнього за розміром німецького міста.

Втім, такому незначному числу службовців щороку протистоїть справжня навала претендентів на посади в управлінських структурах ЄС. Це й не дивно, адже така робота з одного боку добре оплачується й не сильно оподатковується. З іншого боку для багатьох є привабливим міжнародний престиж, який надає таке робоче місце. Ці чинники є вирішальними й для претендентів на роботу в Брюсселі з країн, які наступного року стануть членами Європейського союзу. Наприклад, словенка Таня Рудольф. Їй 27 років і вона вільно говорить англійською, щоправда з легким американським акцентом:

"Я обов"язково хотіла працювати в якійсь міжнародній організації. Мені дуже потрібна міжнародна атмосфера. Я відвідувала міжнародні школи й досить довго жила за кордоном. У Cловенії, звідки я родом, майже немає іноземців, а тому відстутній і такий необхідний мені міжнародний шарм. А от, приміром, у Європарламенті цього вдосталь. Як на мене, то чогось більш міжнародного - годі й шукати".

Місяць тому Таня Рудольф приїхала до Брюсселя. Їй вже вдалося налагодити свій побут і отримати тимчасовий договір у відділі роботи з громадськістю Європарламенту. Головні завдання на її новій роботі - контакт з словенськими журналістами й переклад прес-релізів на словенську:

"У мене вже є досвід роботи в піар-галузі, я займалася також журналітикою і перекладами. Певно, саме тому мені й вдалося отримати цю роботу".

Взагалі, кандидати з країн Центральної та Східної Європи мають нині непогані шанси під час пошуку роботи в Брюсселі. Адже євроінституції мають намір влаштувати на роботу від 6 до 7 тисяч додаткових співробітників з країн, які незабаром стануть членами ЄС. Лише цього року Європейський парламент заключив тимчасові договори з майже 500 спіробітниками з Центральної та Східної Європи. Головні вимоги - досвід життя за кордоном і знання іноземних мов, передусім англійської. Однак занадто блискучі показники, як вивляється, працевлаштуванню не допомагають, розповідає керівник відділу кадрів апарату Європарламенту:

"Ми хочемо оминути так званий "феномен діаспори". Тобто, ми не маємо наміру брати на роботу, приміром, поляків, які вже роками живуть у Парижі, Берліні, Лондоні чи Брюсселі. Натомість ми шукаємо для роботи поляків, які живуть у Польщі й можуть передати нам живу картину їхньої країни".

Однак знайти таких людей, виявляється, не дуже просто. Бо їх шукають не лише брюссельські інституції. Самим країнам, які незабаром стануть членами ЄС, кваліфіковані кадри теж конче потрібні. Наразі вже навіть йдется про небезпеку відтоку такої важливої робочої сили з цих країн. Адже лише з Польщі на роботу до європейських інституцій мають намір влаштувати близько 1200 осіб. Тому нинішні польські представники в ЄС дедалі гучніше висловлюють своє занепокоєння щодо проблем з кадрами, які можуть от-от постати дял владних інституцій у їхній власній країні, розповідає заступник посла Польщі в Євросоюзі:

"Я дуже часто вів дискусії про це з колегами в Європейській комісії звертаючи їхню увагу передусім на те, що не можна допустити фактичного знекровлення управлінського апарату в країнах, які незабаром належатимуть до Євросоюзу. Цілком природньо, що, якщо в Брюсселі з"являються сто вакансій, то наші люди охоче за них боротимуться. Однак у справі пошуку кадрів для ЄС ні в якому разі не слід діяти раптово, треба втілювати все поетапно".

В ЄС цю проблему визнають і навіть, здається, знайшли спосіб її вирішити. Серед претендентів на роботу в управлінських структурах наразі намагаються надавати перевагу молодим, передусім випускникам вузів, які є вихідцями з країн Центральної та Східної Європи. Таким чином є привід сподіватися, що проблему відтоку кваліфікованих кадрів з країн-новачків у ЄС буде якщо не вирішено, то принаймні вдасться призупинити її розвиток. До того ж в Брюсселі сподіваються таким чином "омолодити" управлінський апарат, адже середній вік одного службовця в управлінських структурах ЄС наразі складає близько 50 років.

Леся Юрченко
(за матеріалами німецької преси)