Схід чи Захід: з ким заграє Янукович?

Німецька газета Die Welt вмістила статтю, присвячену візиту прем’єр-міністра України Віктора Януковича до Брюсселя. У ній, зокрема, зазначається:

„Тільки той, хто змінюється, лишається вірним собі“, - за таким принципом проходить кар’єра деяких політиків у час стрімких змін. Український прем’єр-міністр Віктор Янукович, який ще донедавна вважався виразником інтересів проросійських сил в Україні, вперше відвідує брюссельські інституції ЄС, аби ще раз підтвердити: „Європейський вибір України залишається незмінним“.(...) Слід зауважити, що останніми днями Янукович розпочав справжній наступ шармом на Євросоюз. Пробний виступ був на східноєвропейському економічному форумі в польському курортному містечку Криниця минулого тижня. На ньому Янукович назвав членство в ЄС далекою метою своєї країни. А більш близькими цілями, за його словами, є вступ до СОТ, „поглиблена“ співпраця з НАТО та нова коопераційна угода з ЄС, бо попередня – про партнерство й співробітництво вже добігає кінця, -

пише газета Die Welt. Далі видання розповідає, що в Брюсселі до візиту Януковича підготували проект нової, „розширеної угоди“, за яким більш інтенсивною має стати співпраця в таких галузях, як енергетика, право, безпека, транспорт і охорона довкілля. Далі в газеті читаємо:

... в основі цього проекту лежить концепція, що передбачає поглиблення відносин, аж до створення зони вільної торгівлі. А от чого в Брюсселі бояться, то це навіть вимовити щодо України фразу „перспектива вступу в ЄС“. З іншого боку, незрозумілим залишається і те, наскільки послідовним буде в майбутньому у своїй політиці Київ. Адже Янукович говорив і про те, що його країна залишається зацікавленою в митному союзі та зоні вільної торгівлі з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Чи не виходить так, що глава українського уряду вирішив позагравати як із Заходом, так і зі Сходом? - запитує німецька газета Die Welt.

Центральною темою в європейській пресі залишається Близький Схід. Зокрема багато коментарів присвячені рішенню німецького уряду відрядити 2400 військових на підтримку миротворчої місії ООН у Лівані.

Так, швейцарська газета Der Bund пише:

Рішення уряду Анґели Меркель, може не є особливо мужнім, але його можна зрозуміти на тлі специфічного минулого Німеччини. Із зовнішньополітичної точки зору її зрозуміють, а от всередині країни їй доведеться рахуватися з деяким протистоянням, - вважає Der Bund.

Австрійська газета Der Standard зауважує:

Щоб продемонструвати, наскільки в останні роки зсунулися координати, достатньо одного погляду в минуле. Десять років тому для багатьох як у самій Німеччині, так і за її межами, важко було уявити, що німецькі солдати коли-небудь ступлять на чужу землю. Потім були напади на колишню Югославію 1999 року, „антитерористична боротьба“ в Афганістані 2002 року, яка, до речі, ледь не розірвала тодішню „червоно-зелену“ урядову коаліцію. А коли Німеччина цього року відрядила своїх військових до Конго, то це в Берліні вже сприймали ледь не як звичну справу. Тепер знято й останнє табу, -

пише видання Der Standard з Відня і веде далі:

Німецькі солдати виконуватимуть завдання неподалік від Ізраїлю. (...) І це буде не якась проста й коротка місія на Близькому Сході. Йдеться про командування військово-морськими силами миротворчого контингенту ООН, яке може тривати роками. Утім, рішення широкої урядової коаліції Німеччини на користь участі в миротворчій місії на Близькому Сході було правильним. Саме Німеччина, яка має авторитет практично в усіх країнах регіону, не може стояти осторонь. Може бути навіть так, що день ухвалення рішення про участь німецьких військових у близькосхідній миротворчій місії стане для нинішнього покоління днем, у який в Німеччині дійсно завершився повоєнний час, - зазначає австрійська газета Der Standard.

Німецька преса коментує також завершення візиту Папи Римського Бенедикта XVI на його баварську батьківщину. Видання Fuldaer Zeitung до цієї теми зауважує:

З людської та почуттєвої точок зору візит Бенедикта XVI був корисним для німців. А от з теологічної точки зору він, здається, означив, невикористаний шанс. Достатньо було б одного слова на підсилення значення екуменії, і цей візит Папи Римського надовго б схвилював країну Реформації, - переконана Fuldaer Zeitung.

У продовження теми Schweriner Volkszeitung зазначає:

Сигнали щодо розвитку екуменістичної традиції, яких так очікували протестанти, так від Папи й вийшли, хоча він сам і сказав, що ця тема близька його серцю. З політичної точки зору Бенедикт XVI теж може мало що сказати. Однак найголовнішої мети свого візиту понтифік досягнув: він духовно зміцнив власних віруючих і ще більше консолідував католицьку церкву, - читаємо в газеті Schweriner Volkszeitung.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко