Тегеран грає у покер з Євросоюзом

Провідними зовнішньополітичними темами європейської преси є конфлікт між ЄС та Іраном з приводу програми збагачення урану та майбутнє Саудівської Аравії після смерті короля Фахда. Про погрози Ірану відновити роботи з переробки урану французька газета LE FIGARO пише:

Якщо Іран вдасться до реалізації своєї програми збагачення урану, то до цієї справи слід залучити Раду безпеки ООН. Іран перебуває на роздоріжжі. Європа пропонує йому можливість стати відкритим для світу як з політичної, так і з економічної точок зору. Натомість європейці очікують, що Іран остаточно відмовиться від ідеї розробки атомної бомби. Якщо Іран відхилить цю пропозицію, то стане на ту ж стежку, якою пішов Ірак: переговори в Раді безпеки ООН можуть завершитися санкціями та військовою інтервенцією, – застерігає LE FIGARO з Парижа.

Тегеран поводиться так, ніби грає у покер, зазначає польська газета RZECZPOSPOLITA:

Іран вважає вигідною справою – форсувати переговори шляхом погроз. З огляду на те, що Європейському союзу дуже важливо, щоб переговори завершилися успішно, Брюссель ладен піти на багато поступок, аби запобігти односторонній інтервенції американців та уникнути повторення сценарію, яким пішов Ірак. У неофіційних розмовах західні дипломати зізнаються, що спроби тиску, які здійснює Тегеран, таки мають певний успіх. Багато свідчить про те, що пропозиція, котру ЄС зробить іранцям, стає дедалі привабливішою. Окрім того, якщо Тегеран не загострюватиме конфлікт, то зможе розраховувати на гарантію безпеки з боку ЄС з огляду на можливу інтервенцію американців, - припускає RZECZPOSPOLITA з Варшави.

У коментарі на ту ж тему газета FINANCIAL TIMES DEUTSCHLAND з Берліна розмірковує:

У суперечці навколо своєї ядерної програми Іран пішов у наступ. Ультиматум, термін дій якого Іран подовжив до середи, має продемонструвати передусім силу та впливовість. Зі свого боку Європейський союз протягом цього тижня має представити пакет пропозицій, що, як очікується, міститимуть низку економічних поступок та гарантій безпеки. Якщо вони не влаштують Іран, тоді знову запахне смаженим. Яким чином Захід може переконати країну з другим за обсягом запасом нафти у світі піти на компроміс у питанні національного престижу? Методи тиску європейців надзвичайно обмежені. Тому пропозиції мають бути справді привабливими, - аналізує FINANCIAL TIMES DEUTSCHLAND.

До іншої теми. Швейцарська газета TRIBUNE DE GENEVE вважає, що зі смертю короля Фахда Саудівська Аравія опинилася в ситуації, коли політичний бомонд розриватиметься між необхідністю здійснення реформ та прагненням до збереження традицій:

Безпорадність – ось як можна описати ситуацію, в якій опинилася нині Саудівська Аравія. Споконвіків політика цієї країни перебувала мало не в шизофренічному стані. З одного боку, Саудівська Аравія вимагала й отримала потужну підтримку США, з іншого – одночасно фінансувала ворожо налаштовані щодо Заходу групи, серед яких і угруповання Осами бен Ладена, уродженця Ер-Ріяда. Після 11 вересня ця подвійна гра припинилася. Однак змії, яких королівство пригріло у себе на грудях, вже розповзлися по світу. Тож королівство перебуває під ворожим тиском радикальних ісламістів з ідеологічною близькістю до Аль-Каїди, з одного боку, і під тиском необхідності реформ, що мали б модернізувати середньовічні інститути цієї країни, з іншого, - констатує TRIBUNE DE GENEVE.

Продовжуючи тему, нідерландська газета TROUW зауважує:

Вплив Осами бен Ладена на частину саудівського суспільства, намагання пригноблених релігійних груп, зокрема сунітів, домогтися рівних прав з іншими групами населення, інтереси кланів та рух за демократію – усе це створює вибухову ситуацію в країні. Вона може розвиватися у двох напрямках: або з цієї нестабільності Саудівська Аравія виросте у справді потужну єдину країну, або вона просто розпадеться. Зважаючи на вік нового короля Абдулли, він навряд чи доживе до цих процесів. Найпотужніший удар слід чекати після його смерті, - робить невтішний прогноз газета TROUW з Гааги.

Підсумовуючи, німецька газета MANNHEIMER MORGEN ZEITUNG пише:

Легітимність саудівського режиму базується на стабільності та багатстві. Однак ця стабільність останнім часом виявилася помітно підірваною, причому не лише через чисельні теракти. У минулому опинився також знаменитий стиль життя членів королівської родини, які не замислюючись розкидалися грошима наліво та направо. Тим часом у країні з’явилися такі поняття, як бідність та скрута. Нафти залишається дедалі менше. Король Фахд залишив у спадок небезпечну країну, в якій дедалі гучнішими стають заклики до демократії. Час працює проти королівської династії, - підкреслює MANNHEIMER MORGEN ZEITUNG.

Христина Ніколайчук