”Теодор-Гойс-Коллеґ”: молоді європейці вчаться демократії

”Демонструвати ініціативу й перебирати на себе відповідальність”. Під таким гаслом працює програма ”Теодор-Гойс-Коллеґ”. Фінансує її німецький фонд імені Роберта Боша, який ставить у центр своєї уваги підтримку програм, що сприяють взаєморозунінню між різними народами. Учасниками ”Теодор-Гойс-Коллеґу” можуть стати молоді люди віком від 18 до 24 років з центрально- та східноєвропейських країн. Вони повинні бути ініціативними, готовими до відповідальності за важливі проекти, а також добре знати німецьку мову. Розповідає Карін Гауфф з координаційного бюро ”Теодор-Гойс-Коллеґу”:

”Щороку ми запрошуємо на літні семінари 100 учасників з різних країн Європи. Теми цих семінарів мають переважно суспільно-політичний характер. Звісно, що заторкують також і міжкультурні взаємини. Під час наших семінарів учасники повинні розвинути ідеї для власних проектів, які втілюватимуть упродовж року в себе на батьківщині”.

Теми семінарів ”Теодор-Гойс-Коллеґу” – дуже серйозні, розповідає Карін Гауфф. Приміром серед цьогорічних семінарів один має назву ”Європа – не без нас”. На ньому йдеться не про Європейський союз, який часто просто називають Європою, а про розуміння власне Європи в різних країнах континенту. Ще одна тема семінару має досить провокаційну назву ”Товаришу громадянин”. Мова на ньому йде про процеси трасформації, і як їх переживають молоді люди в європейських країнах. Ще один із семінарів займатиметься проблемою кордонів, передусім тим, як вони впливають на наше життя.

Як розповідають учасники, семінари ”Теодор-Гойс-Коллеґу” нічим не нагадують форми проведення занять, відомі з рідних вузів. Вони радше схожі на дискусійні клуби, творчі зустрічі чи навіть вистави. Атмосфера розкута, хоча мета, яку прагнуть досягнути в ”Теодор-Гойс-Коллеґу” – дуже серйозна, каже Карін Гауфф:

”Ми хочемо допомогти молодим людям вивчити демократичні принципи, а також спонукати їх до того, щоб вони у своєму оточенні на батьківщині сприяли поширенню громадської активності. Можливо, вдасться зацікавити людей участю в проектах і хтось займеться громадською діяльністю, щоб у такий спосіб досягнути покращень у своєму оточенні”.

У колі учасників ”Теодор-Гойс-Коллеґу”, напевно, найбільш вживаним словом є слово ”проект”. Від початку літніх курсів і впродовж року кожен учасник намагається (за фінансової підтримки німецької сторони) реалізувати свою ідею, часом досить незвичну, незручну й навіть провокаційну. Карін Гауфф:

”Провокаційними ці проекти є досить часто. Наприклад, семінар з проблеми ”брейн дрейн”, відтоку кваліфікованих кадрів на Захід. Це був семінар, що проводили молоді люди з України та Румунії. У його контексті було здійснено опитування серед молоді в цих країнах із запитанням, чому існує потреба емігрувати. З іншого боку приміром, в одному українському проекті, присвяченому нелегальній міграції та нелегальній роботі в прикордонних регіонах, учасникам доводилося мати справу навіть з погрозами, настільки ”гарячою” виявилася ця тема”.

Минулого року учаснки ”Теодор-Гойс-Коллеґу” поставили на ноги загалом 41 проект у 23 країнах. Чотири з них стосувалися безпосредньо України. Приміром проект, який задумала Аґата Дудковска з Польщі.

На початку цього літа вона організувала й провела в Кракові семінар для українців та поляків на тему ”Сусідство в пострадянському просторі”. Аґата Дудковска:

”Це був семінар, у якому теоретичні теми були втілені у формі вуличного мистецтва. Одним з ключових питань була можливість діяти в громадському місці за допомогою мистецьких засобів, які допомогли б розпочати розмову про соціальні проблеми”.

Спочатку учасники цього проекту визначилися з тим, які саме соціальні проблеми, що є в Україні та в Польщі, можна заторкнути через мистецтво в громадських місцях. Потім кожен з учасників обрав свою власну тему і втілив її в життя за допомогою того чи іншого виду мистецтва. У результаті з”явилися плакати, флайєри, театральні міні-постановки, що базувалися на спілкуванні з перехожими.

Людмила Юрашко з Полтави, яка брала участь у краківському проекті, пригадує:

”У нас були проекти, які кожен проводив окремо. Цікавим був проект учасника зі Львова. Він написав, наприклад, на своїх плакатах: "Україна у Євросоюзі", або розмістив у телефонних кабінах написи "Подзвони своїй мамі, вона чекає". Ще одна дівчина дарувала ”смайлики”, такі усміхнені обличчя. Замість того, щоб відривати номер телефону, відриваєш такий ”смайлик” і на цілий день маєш гарний настрій. Більшість з них швидко були відірвані".

Жителі Кракова реагували на все по-різному, але видно було, що багато кого вуличне мистецтво такого ґатунку цікавить, розповідає Аґата Дудковска. Можливо, такий результат зумовлений і тим, що чимало соціальних проблем в Польщі і в Україні дуже схожі. Аґата Дудковска

”Вони по-різному переживаються, втілюються в різних формах, але ми помітили, приміром, багато пасивності в суспільстві. Дуже мало людей займаються громадською чи соціальною роботою. Більшість намагається зосередитися на своїй приватній сфері. В принципі, в наших країнах, як виявилося, взагалі не так багато активних людей”.

Хоча й небагато, але активні молоді люди є і в Україні, каже Людмила Юрашко. Принаймні її сміливо можна прирахувати до активної частини молодих українців. Про свій проект у Полтаві Людмила розповідає:

”Він називався "Вулиця сиріт" й стосувався полтавсього дитячого притулку. Туди потрапляють бездомні діти з вулиці, або ті, в кого батьки позбавлені батьківських прав. Головне, що ми спробували досягти в цьому проектів – це допомогти цим дітям по-іншому поглянути на світ: щоб вони не жили в своєму сірому світі з постійними стресами. Ми разом багато малювали, фотографували, в театр ходили, вдалося навіть організувати поїздку до центру кераміки”.

Дитячі малюнки були видані в рамках Людмилиного проекту у вигляді поштових листівок, які вона привезла на звітнє зібрання ”Теодор-Гойс-Коллеґу” до Німеччини.

Ще один український учасник ”Теодор-Гойс-Коллеґу” – кіровоградець Андрій Дворцов. Свій проект він реалізував з колегами з Польщі та з Німеччини. Тема – ”Європейські виселення з перспективи внуків”:

”У нас виникла ідея, розглянути проблему виселень, переселень і депортацій з точки зору не тільки Польщі та України або Польщі та Німеччини, а звести в одному колі молодих учасників з цих трьох країн і тих людей, які можуть розказати особисті історії, зі своїх власних родин. Ми провели дискусію на тему, як взаємна історія між нашими трьома країнами відображається зараз у нашому житті. Багато хто привіз або фотографії, або історії, розказані їхніми батьками, дідами чи прадідами. Було дуже цікаво, бо ця тема завжди розглядалася так, ніби тільки старі люди або науковці можуть щось робити й займатися цим, а молоді люди зовсім цією темою не цікавляться. Нам було важливо показати, що молоді люди з різних країн теж не байдужі до цих проблем. Здається, нам це вдалося, і приміром, німецькі молоді люди дізналися про історії з України або з Польщі. У такий спосіб нам вдалося провести обмін – як культурний, так і інформаційний”.

Цікаві семінари та проекти – це не єдині переваги участі в програмі ”Теодор-Гойс-Коллеґу”. Величезне значення для молодих європейців має спілкування, підкреслює Андрій Дворцов:

”Зараз молоді покоління більше орієнтуються на Європу, більше орієнтуються на інтеграцію з Європейським союзом і з Заходом. Саме такі семінари або зустрічі дуже допомагають. Причому не лише тим людям, які приїжджають на них і презентують свою країну, але й іншим. Адже учасники семінарів повертаються додому й можуть донести ідеї такої інтеграції до населення в своїх країнах”.

Детальнішу інформацію про роботу ”Теодор-Гойс-Коллеґу” можна отримати за його адресою в інтеренті:

www.teodor-heuss-kolleg.de