1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Теракти у Стамбулі/ Акції протесту в Грузії

23 листопада 2003 р.
https://p.dw.com/p/AM5I

Серед головних тем німецької тижневої преси - теракти у Стамбулі та продовження акцій протесту в Грузії, спричинених підозрами у фальсифікації парламентських виборів, які відбулися 2-го листопада. Спочатку до першої теми. Тижневик ЦАЙТ, зокрема, пише:

Незалежно від того, чи є вибухи у Стамбулі справою рук одних лише турецьких ісламістів, або чи є зізнання терористичної організації "Аль-Каїда", яка взяла на себе відповідальність за теракти, правдивим, скоєні ці самі терористичні акти були в ім"я ісламу. Та, незважаючи на це, не можна говорити про війну турецького ісламу проти Заходу чи проти інших релігій. Турецько-єврейська історія Стамбула нараховує 505 років і не затьмарена негараздами. Навіть одруження між іудеями та мусульманами, які раніше заборонялися, на сьогоднішній день відбуваються досить часто,- розповідає видання ЦАЙТ і продовжує: Жорстока войовничість та терор погано вживаються з відкритою та легальною партійною роботою. Такі радикальні організації як "Хесболлах" та "Фронт бійців за єдиний великий ісламський Схід" завжди вважали помірковану партійну політику, яку проводив політичний іслам Туреччини, капітуляцією перед безбожною державою. Колишній пре"єр-міністр Туреччини Неджметін Ербакан, який у 1970 році заснував свою першу партію, від самого початку був в очах представників цих організацій корумпованою особою. На сьогодні політичний іслам разом з Партією справедливості та розвитку, лідером якої є прем"єр-міністр Туреччини Реджеп Ердоган являє собою найбільшу партію країни та орієнтується на Європу. Це є доказом того, наскільки міцно іслам демократизувався в партіях. Одночасно він отримав соковитого національного турецького забарвлення. Маргінальні войовничі ісламісти зі свого боку шукали і знайшли контакт із озброєним міжнародним рухом в ім"я ісламу. Як би там не було, ясно одне: між турецьким ісламом та Заходом або між мусульманами та євреями нема протистояння,- зауважує тижневик ЦАЙТ і підсумовує: Що ж означають події останніх днів у Туреччині для євреїв, які живуть на території країни? Насправді їм загрожує не турецький іслам, а те, що в контексті Близького Сходу їх сприймають як представників Ізраїлю. Підсилюється тенденція вважати євреїв у всьому світі заручниками проти Ізраїлю. До іншої теми. У Грузії продовжуються масові акції протесту проти чинної влади. Опозиційний рух Грузії вимагає відставки президента Едуарда Шеварднадзе і проведення нових виборів. Видання РЕЙНІШЕР МЕРКУР зокрема пише: Опозиція закидає президентові Грузії Едуардові Шеварднадзе, його родині та його прибічникам корумпованість та клановість. Попри всі докори Шеварднадзе категорично виключив можливість відмови від президентської посади. Він звинуватив опозицію, яка, на його думку, просто використовує населення Грузії, визнав однак деякі проблеми під час проведення виборів 2-го листопада. Грузинський президент піддає критиці й деякі міжнародні організації. Мовляв, під час підготовки до парламентських виборів у Грузії не уряд у Тбілісі виявився неспроможним, а одна з "міжнародних організацій" навмисне сфальсифікувала списки виборців. Хоча Едуард Шеварнадзе й не назвав ім"я цієї організації, незабаром під час одного з радіоінтерв"ю він негативно висловився на адресу одного з найбагатших фінансістів світу Джорджа Сороса, який активно підтримує відбудову відкритого й демократичного суспільства в колишніх радянських республіках і зокрема у Грузії. Сорос, за словами Шеварднадзе, втручається у внутрішні справи країни, фінансуючи також і опозицію. Між тим Шеварднадзе не збирається анулювати результати виборів 2-го листопада,- підсумовує РЕЙНІШЕР МЕРКУР. Огляд тижневої німецької преси підготувала Людмила Хартунг.