1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Теракт у Грозному: Кремль у розпачі?

Леся Юрченко9 травня 2004 р.

Під час недільного вибуху на стадіоні в Грозному загинули лідери проросійської влади Чечні – президент Ахмад Кадиров та голова Державної ради Хусейн Ісаєв. Цей теракт завдав водночас ніщівного удару по стратегії російського президента Путіна покласти край довготривалому чеченському конфлікту.

https://p.dw.com/p/AOQ0
Президент Чечні Ахмад Кадиров (у центрі) незадовго до вибуху на стадіоні в Грозному 9 травня
Президент Чечні Ахмад Кадиров (у центрі) незадовго до вибуху на стадіоні в Грозному 9 травняФото: AP

Бомбовий напад під час святкування Дня перемоги в Грозному продемострував ще раз, що попри посилену присутність російських військових, припинити озброєне протистояння в Чечні не вдається. За даними на вечір неділі, під час теракту в чеченській столиці загинули принаймні шість осіб і десятки були проранені. Реакцією на ці події з Москви стала обіцянка помститися організаторам замаху.

Експерти прогнозують, що після теракту в Грозному дії російських військовиків проти чеченських повстанців стануть ще жорстокішими. Хоча в неділю ще ніхто не взяв на себе відповідальності за цей терористичний напад, офіційні російські власті звинуватили в ньому чеченських терористів. Тим часом правозахисники в Росії, які відслідковують розвиток ситуації в Чечні, переконані, що зараз ”Кремль перебуває у відчаї”. Розповідає наш московський кореспондент Анатолій Доценко:

”Керівник російського правозахисного агентства “Гласність” Сергій Григор’янць заявив у інтерв”ю ”Німецькій хвилі”, що в московському керівництві розуміють: проросійський президент Чечні Ахмад Кадиров лише формально дотримувався російської лінії у стосунках Чечні з Росією, пов”язуючи сподівання з тим, що йому вдасться врятувати частину свого народу від тотального винищення. На думку Григор’янця, Кадиров, як колишній чеченський польовий командир, не змінив свого внутрішнього ставлення до російських окупантів. Свого часу, пригадує правозахисник, Кадиров казав, що ”кожен чеченець повинен знищити сотню росіян. Потім же він перейшов на бік Росії. Невже він став інакшім?”- запитує Григор’янць. Російський правозахисник вважає, що Кремлю було вигідно мати хоча б якогось формального промосковського лідера в Чечні, ніж не мати ніякого. Григор’янць переконий, що Москва сподівалася перетворити російсько-чеченський конфлікт у внутрішньочеченські родові протистояння, де Кадиров змагатиметься й конфліктуватиме з іншими чеченськими лідерами – Масхадовим та Басаєвим, воюватиме з ними за власні політичні впливи. Москва ж тим часом ”умиватиме руки”. Сергій Григор’янць каже, що важко оцінити, кому був вигідніший теракт у Грозному – чеченським терористам, чи Москві. З одного боку, вважає він, тепер так звані “кадирівці”, тобто кілька тисяч бійців збройних формувань, які були особисто віддані Ахмаду Кадирову, мають визначитися, кому служитимуть далі. І зараз важко прогнозувати, що вони вирішать: перекинутися на бік нового кремлівського ставленика в Чечні, чи повернутися до сепаратистів, звідки вони, власне, вийшли. З іншого боку, каже російський правозахисник, цю ділема відома можновладцям у Кремлі, але вирішити її дуже важко. В Чечні Кремль змушений приймати ті правила гри, які тут існували віками, – підсумовує Сергій Григор’янць”.

Експерти на Заході переконані, що після теракту в Грозному на Чечню чекають дуже складні часи. Говорить Александр Рар, політолог і експерт з питань Східної Європи з Німецького товариства зовнішньої політики:

”Наслідки дуже серйозні. Бо політичний процес у Чечні точно призупинено. Яке б ставлення не було до Кадирова, він був фігурою, яка могла б сприяти інтеграції принаймні однієї частини чеченців у Росії. Я думаю, що тепер утвориться серйозний політичний вакуум, що може створити підґрунтя для нових політичних струсів у Чечні”.

Для більшості західних оглядачів Ахмад Кадиров був однозначно чеченським політиком проросійського спрямування. Такі погляди підкріплювалися зокрема далеким від демократичного перебігом виборів восени, коли його було обрано президентом Чечні. Втім, останнім часом з”являлися й повідомлення про те, що Кадиров поступово відхилявся від проросійського курсу. Говорить Александр Рар:

”У чомусь Кадиров став незручним і для московських політиків, бо він захопив занадто велику частину влади. Що стосується особисто Путіна чи тих людей, що ухвалюють рішення стосовно Чечні, то для них Кадиров був дуже зручним. Адже за умов зростання його влади в самій Чечні, яка не була демократичною і викликала, звичайно, багато критики, все одно можна було б створити ситуацію, за якої російські війська залишили б цю республіку”.

Александр Рар припускає, що сама чеченська війна вже набридла президенту Росії Володимиру Путіну. На думку політолога, російський лідер розуміє, що його престиж на міжнародній арені страждає від того, що війна в Чечні все ще триває.