„Термінатор“ не знає пощади

Європейські видання коментують ситуацію, яка склалася навколо узгодження бюджету ЄС. Ця непросте питання у четвер буде першим на порядку денному саміту Євросоюзу в Брюсселі. Численні коментарі присвячені також страті у Сполучених Штатах відомого своїми літературними творами засудженого Стенлі Вільямса. Паризька газета LA CROIX пише про фінансову суперечку в Євросоюзі:

„Європа функціонує від кризи до кризи. При чому в кожній суперечці представники окремих країн беруть на себе роль або добрих, або злих героїв. Проте кожного разу спільна воля не лише триматися купи, але і разом просуватися вперед, перемагала. Це знову і знову доводить, що Європа – це не лише механізм маленьких компромісів на користь економічної співпраці. Це вже давно не лише зона вільної торгівлі. Це постійний пошук спільних рішень, постійний рух і численні випробування. Самміт у Брюсселі буде нічим іншим, як черговим „поворотним пунктом”. Європа і далі існуватиме, адже вона є демократичною амбіцією, для якої немає альтернативи”, - зазначає LA CROIX.

Британське ліберальне видання THE GUARDIAN називає бюджетну суперечку недоречною і пропонує європейським лідерам натомість більше уваги приділити актуальним проблемам:

„Незмінно високий рівень безробіття є найболючішою проблемою, від якої Європейський союз нарешті має перестати відводити очі. Якщо постійно підміняти цю потрібну дискусію дрібними суперечками, то весь політичний процес у Європейському союзі не зрушиться з мертвої точки. Безробіття серед молоді було однією з причин недавніх заворушень на околицях французьких міст. Рівень безробіття в Європі в середньому сягає близько восьми відсотків, але найбільш актуальною ця проблема є для молоді. В пошуках роботи в ЄС перебуває кожна п’ята молода людина віком до 25 років, а в деяких регіонах, приміром, на Сході Німеччини ситуація ще гірша”, - констатує THE GUARDIAN.

Австрійська газета DER STANDARD зазначає, що для досягнення компромісу лідерам країн ЄС необхідно дотримуватися політичних засад, на яких базується європейська спільнота:

„Великий потенціал Європейського союзу полягає у тому, що він пропонує політикам модель подолання націоналізму – пріоритетом є стабільний розвиток цілої Європи. Проте існує небезпека, що всередині європейський проект виявиться пустим і крихким. Як би там не було, завдання залишаються незмінними. Можливо, під час особистого спілкування на саміті лідери європейських держав усвідомлять свою відповідальність за цю модель розвитку і повернуться-таки до тих засад, на яких створювалася організація”, - сподівається оглядач DER STANDARD.

До іншої теми. Увагу європейських видань привернула страта у Сполучених Штатах засудженого до смертної кари Стенлі „Тукі” Вільямса. Італійська IL MESSAGGERO пише:

„Страта Стенлі Вільямса у каліфорнійській в’язниці Сан Квентін глибоко вразила європейців. 1981 року його було засуджено на смерть за вбивство чотирьох людей. Проте цей чоловік у тюрмі морально та інтелектуально настільки змінився, що навіть став письменником, якого неодноразово номінували на Нобелівську премію миру. Багато років очікуючи смерті у тюремній камері, він вже не був таким, яким його судили. Коли настав час виконання вироку, губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеґґер відхилив його клопотання про помилування. Очевидно, лише з тих міркувань, що більшість каліфорнійців підтримує смертну кару”, - зазначає IL MESSAGGERO.

Тему продовжує німецька MANNHEIMER MORGEN:

„У США немає пощади навіть для того, хто зі своєї тюремної камери намагається застерегти інших від злочинного способу життя. В той час як майже всі країни західної цивілізації відмовилися від застосування смертної кари, американська демократія повернулася до безглуздого правосуддя помсти, місце якої у минулому. Це важко збагнути, -

пише MANNHEIMER MORGEN і далі припускає:

Мабуть, теза про властиву американцям логіку справедливості (око - за око), коріння якої у старому заповітові, так само слушна як твердження про те, що американці мають абсолютно відмінне від європейського ставлення до насильства. У політиці США, як і в світогляді американців, впізнається інстинктивне бажання насильницького розв’язання проблем. До того ж, для приборкання цього інстинкту просто бракує культури”, констатує німецьке видання.

Схожої думки дотримується NORDWEST-ZEITUNG з Ольденбурґа:

„Що дає смертна кара? По суті, держава дозволяє собі помсту в ім’я справедливості. Однак страти засуджених не відлякують потенційних злочинців і аж ніяк не здатні зробити суспільство менш брутальним. Можливо, це проста випадковість, що у ролі господаря життя і смерті цього разу виступив сам „Термінатор” на посаді губернатора Каліфорнії. Але це дуже знаково для США, де керівники держави вважають насильство у різних його варіаціях легітимним політичним засобом”.

Євген Тейзе