1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Туреччина: випробування ”вірменським питанням”

24 квітня 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALyc

У ці дні виповнюється 90 років від початку вигнання вірмен з території Османської імперії, жертвами якого стали понад мільйон осіб. У самій Вірменії та деяких інших країнах ці події вважаються геноцидом, однак Туреччина протестує проти такого трактування історії. У Німеччині за інціативою консерватвного блоку партій ХДС/ХСС парламент планує ухвалити резолюцію з приводу трагічного ювілею. Розгляд цього питання в бундестазі вже викликав хвилю критики з боку турецьких дипломатів. Газета ЗЮДВЕСТПРЕССЕ з міста Ульма зауважує:

Протести турецького посла в Німеччині Мемета Іртемчеліка та глави турецького МЗС Аблулли Гюля... показують, як далеко ще Туреччина від цінностей, що об”єднують країни в Європейському союзі. У цій спільноті, заявку на членство в якій подала Анкара, не прийнято, щоб уряди робили вказівки парламентам інших країн. Натомість тут прийнято визнавати історичну відповідальність. У Туреччині ж усе інакше. Згадувати про темну сторінку часів Османської імперії там забороняє кримінальний кодекс. Не по-європейськи повів себе і начальник турецького генштабу, який виступив із промовою про основи внутрішньої та зовнішньої політики країни. Він знову показав, де в Туреччині знаходиться центр влади – в казармі, - вважає ЗЮДВЕСТПРЕССЕ.

У МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНҐ з Франкфурта-на-Одері читаємо:

Ясно, що увагу до темних сторінок турецької історії зараз привертають саме противники вступу країни до ЄС. Вони сподіваються, що впертість і почуття національної гідності, які в цій ситуації недоречні, дискваліфікують турків. Тому наміри ХДС і ХСС, які раніше не дуже цікавилися долею вірменів, очевидні. І все ж таки важливо, щоб Анкара визнала історію й не чинила спротиву суспільній дискусії. Ставлення до минулого визначає майбутнє, - пише МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНҐ.

Європейську тему продовжує МЮНХНЕР МЕРКУР. Газета звертається до скептичних настроїв у Франції, де наприкінці травня має відбутися референдум щодо Конституції Європейського союзу:

Французькі виборці не готові галопом бігти за своїми амбіційними політиками аж до кордонів Сирії та України. В соціологічних опитуваннях уже дві третині французів кажуть ”ні” Конституції ЄС. На референдумі 29 травня Шираку, Шредеру й компанії загрожує катастрофа. Наскільки критичною є ситуація, показує відчайдушна агітація. Комісар ЄС з питань торгівлі Мендельсон уже передрікає ”хаос”. А нинішній голова Ради Євросоюзу, прем”єр Люксембурга Юнкер навіть витяг із шухляди ”американського привіда”. Мовляв, ніхто так не радітиме французькому ”ні” європейській конституції як президент США Буш, адже це покаже слабкість Європи, - зазначає МЮНХНЕР МЕРКУР.

НОРДБАЙЕРІШЕР КУРІР з Байрейта коментує поширені в Німеччині побоювання щодо негативних наслідків розширення Євросоюзу:

Німецькі робочі місця зникають у напрямку Східної Європи. Водночас саме туди німецька промисловість експортує більше, ніж в Америку. Як довго ще зберігатиметься ситуація, коли східноєвропейські робітники працюватимуть дешевше, ніж їхні колеги в Західній Європі? Днями працівники чеського автовиробника ”Шкода” через страйк домоглися збільшення зарплатні аж на 7 відсотків, - пише НОРДБАЙЕРІШЕР КУРІР.

На завершення – про папу римського Бенедикта ХVІ, який у неділю офіційно вступив на посаду. НОЙЕ ВЕСТФЕЛІШЕ з Білефельда нагадує:

19 квітня конклав обрав папою римським німецького кардинала Йозефа Ратцинґера. Раділи всі німці, а не тільки католики. Але радість – це одна справа. А твереза оцінка людини, яка має репутацію ”великого інквізитора”, - інша. Хоча історія знає випадки, коли консерватори ставали лібералами. Тим більше, що у вузькому колі знають іншого Ратцинґера, - аргументує НОЙЕ ВЕСТФЕЛІШЕ.

Тему продовжує ГЕЙЛЬБРОННЕР ШТІММЕ:

Ватикану треба віддати належне – телівізійні картинки розкішних ритуалів зачаровують. Вони зворушують людей навіть у прогресивному ХХІ-му столітті. Але ж даруйте, шановні католики, все це – безпрецедентний спектакль. Навіть наймогутнішим політикам цього світу та решткам королевських родин не приділяють такої уваги. Віра – це не громадська й не політична категорія. Цікаво, що скаже папа про проблеми суспільства. Телевізійні кадри знову збудять емоції, але потім треба буде займатися земними проблемами, - нагадує ГЕЙЛЬБРОННЕР ШТІММЕ.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко