Туреччина та ЄС: Берлін пропонує "привілейоване співробітництво"

Свою позицію голова ХДС пояснює тим, що Європейському союзу ще належить подолати труднощі, спричинені вступом до його лав десяти нових країн. Тому з Туреччиною слід вести переговори не про членство в ЄС, а про привілейоване співробітництво. Премьер-міністр Турреччини Реджеп Ердоган відкинув цю запропоновану Ангелою Меркель модель співробітництва з ЄС. Подібний "особливий статус" на порядку денному не стоїть, заявив глава турецького уряду після зустрічі з лідером німецької опозиції. "Про це не може бути й мови", - наголосив Ердоган. Водночас він заявив, що Туреччина не хоче додавати Євросоюзу додаткових проблем, а, навпаки, прагне взяти на себе частину вже існуючих. Заступник голови фракції ХДС/ХСС у німецькому бундестагу Вольфганг Шойбле в інтерв"ю "Німецькій хвилі" висловив думку, що така негативна реакція уряду Туреччини базується на тому, що йому не пояснили, що, власне, означає це привілейоване співробітництво:

"Туреччина, звичайно, заявляє, і це абсолютно легітимно, - ми виконуємо Копенгагенські критерії. Ми робимо усе можливе. І потім ми хочемо, щоб з нами поводилися, як з іншими кандидатами на вступ: отримати дату початку переговорів, а коли ми виконаємо всі критерії - отримати повне членство". Однак, мені здається, що нам удалося пояснити, що Туреччина - трохи інакша країна, трохи більша країна. І що в інтересах обох сторін буде краще, якщо на початку переговорів про вступ ми залишимо дату кінцевої мети відкритою".

На думку Вольфганга Шойбле, хоча турецький прем"єр і не прийняв такої позиції, але, принаймні, він її тепер краще розуміє:

"Важливо те, що ми ясно окреслили свої позиції, але в атмосфері дружби і співпраці... і без конфронтації".

Туреччина неодноразово висловлювала прагнення більшої інтеграції до оборонної політики ЄС. У нинішній ситуації, коли Європейський союз розбудовує свою власну політику оборони та безпеки, ця пропозиція Туреччини може бути досить доречною, хоча її не слід розуміти, як готовність захищати Європу. Говорить Вольфганг Шойбле:

"Туреччина не повинна захищати Європу, ми взаємно захищаємо одне одного. У часи глобалізації, коли ризики, загрози стають дедалі більш непередбачуваними, коли з кожної точки земної кулі кожен може становити загрозу для кожного, у такі часи ми можемо підтримувати стабільність у світі лише через партнерство всіх відповідальних, демократичних, правових держав. І в такій ситуації ніхто нікого не захищає, а ми всі робимо свій внесок до справи миру, безпеки та глобальної стабільності".

Правляча в Туреччині партія АКП називає себе консервативною демократичною партією і таким чином бачить себе на одній лінії з німецькою ХДС. На думку заступника голови фракції ХДС/ХСС у німецькому бундестагу Вольфганга Шойбле, це питання слід розглядати диференційовано:

"По-перше, таке самовизначення АКП абсолютно доречне, адже (члени партії) кажуть: в основі наших політичних переконань лежить образ людини, як його розуміє наша релігія. Однак це релігійне бачення не впливає на наш політичний порядок. Тобто, ми погоджуємося з тим, що релігія і політика повинні існувати окремо, інакше не буде жодного плюралізму й жодної толерантності. Але водночас в основі є релігійна ідея, яка, в принципі, консолідує суспільство. Добровільно, не в сенсі зобов"язання, а на такій основі, на яку може спиратися стабільне вільне суспільство. З такою концепцією ми цілковито погоджуємося. Треба докладніше розглянути деталі, але, на перший погляд, я вважаю, що тут є багато спільного".

Що ж стосується перспектив економічного розвитку Туреччини, то, на думку Вольфганга Шойбле, вони дуже й дуже позитивні:

"Якщо подивитися на успіхи турецької економіки за останні роки, або ж, якщо подивитися на фантастичну динаміку, що її буквально видно на кожному кроці в Анкарі, то я вважаю, що Туреччина робить величезний поступ, який позначається значно більшою динамікою, ніж, на жаль, у Федеративній Республіці Німеччина".