Україна в Ганновері: „Візитки скінчилися в перший день”

Хто шукає високі технології, точно знайде їх у Ганновері. Щороку в столиці Нижньої Саксонії збирається промислова еліта світу. Якщо ви хочете збудувати космічний корабель, прокласти нафтопровід або виробляти надсучасні підшипники – про все це можна домовитися тут.

Микола Черкашин, директор Тростянецького машинобудівного заводу, зробив це уже в перший день. В Ганновері він знайшов саме те, що шукав: станки для виробництва гальмових комплектів на залізничному транспорті:

„У нас більше схильність до німецького, оскільки ми вважаємо, що це сучасне обладнання, що має той високий клас точності, яка необхідна для нашої продукції”.

Кінах не приїхав

Черкашин – один з близько 150 представників української влади й бізнесу, які приїхали на Ганноверський ярмарок. Україна цього разу привезла до західнонімецького міста рекордне для себе число учасників. У каталозі понад тридцять назв: від київського заводу ім. Артема до „Запоріжсталі”.

Очікувалося прибуття міністра економіки Кінаха та голів Сумської, Харківської та Дніпропетровської областей. Але політична криза внесла корективи: високі посадовці лишилися вдома, надіславши заступників.

На інтерес до України це не вплинуло. У вівторок, коли в рамках Ганноверського ярмарку відбувся День української економіки, розрахований на 150-200 гостей конференц-зал був майже повний.

„Криза на економіку не впливає”

Виступаючи з трибуни, українці переконували, що економіка чудово розвивається. Це мали довести стрілочки та стовпчики на графіках, які невпинно піднімалися вгору. Слів про нинішню політичну кризу уникали.

І все ж таки відчувалося, що німців вона турбує. У приватних розмовах вони постійно питали українців: „Ну, що там у вас Києві? Чим це все закінчиться і коли?” І чули у відповідь: „Все буде добре”, - як сказала „Німецькій хвилі” заступник міністра економіки Наталія Бойцун:

„Для нас важливо, щоб усі домовленості реалізовувалися, щоб іноземні інвестори, наші партнери відчули, що ми дуже відповідальні люди, і якщо ми маємо політичну кризу, на наших короткострокових економічних відносинах це не може позначитися”.

„Шкода, що в Україні нестабільність”

Німецькі інвестори по-різному оцінювали наслідки нинішньої кризи влади в Києві. Великі компанії, як виробник будматеріалів „Кнауф”, демонстрували спокій. Представник „Кнауф” у СНД Ґерд Ленґа:

„Ми уважно стежимо за подіями в Україні, але вони не мають для нас безпосередніх наслідків, тобто ми не збираємося зупиняти інвестиційні проекти чи залишати український ринок. Мені особисто дуже шкода, що в Україні знову нестабільність. Я б хотів, щоб повернувся спокій і країна могла розвиватися в певному напрямку і обирати цей напрямок самостійно, а не під впливом ззовні”.

Інші німецькі бізнесмени на умовах анонімності припускали, що можуть зачекати з великими інвестиційними проектами до розв’язання кризи. Дехто з них вважає, що може повторитися ситуація 2004 року, коли і в ході „помаранчевої революції”, і після неї інвестиції в Україну призупинилося.

Микола Черкашин з Тростянця свої плани в Ганновері виконав: необхідні прилади знайшов, домовився про контракти. „Усі візитки розійшлися вже в перший день. Не думав, що так багато треба”, - каже він і посміхається.

Загалом за підсумками ярмарку, що закінчується в п’ятницю, Україна розраховує на півтора десятки конкретних домовленостей. За словами деяких німецьких бізнесменів, українці занадто оптимістично ставляться до своїх проектів. Знайти в Ганновері інвестора, наприклад, для реконструкції аеропортів у Сімферополі чи Сумах, дуже складно.

І все ж таки загальне враження – позитивне, каже цей бізнесмен з Хемніца:

„Ми побачили конкретні пропозиції української сторони”.