Україна-Німеччина: спільні проекти для запобігання аварій промислового устаткування
27 червня 2004 р.�іпропетровська.
На Україні реалізується, власне, друга частина проекту, що його започаткувало міністерство у справах навколишнього середовища ФРН. Головне завдання проекту, як каже представник міністерства у справах навколишнього середовища Німеччини Герхард Вінкельманн, - зменшити за допомогою технічних заходів загрозу пошкодження технічного обладнання, яке може спричинити небезпечні викиди у навколишнє середовище:
"Ми домовилися з урядом України, що працюватимемо в трьох регіонах. По перше – це річка Дністер. Ми там перевіряли стан промислових комплексів. Крім того, ми працювали в районі Ужгорода в басейні річки Тиса, особливо з огляду на те, що вона впадає в Дунай. А зараз ми займаємося дослідженням стану промислових споруд на Дніпрі в районі міста Дніпропетровськ. Нас особливо цікавить ця область, тому що саме тут існують серйозні проблеми з навколишнім середовищем через те, що тут розташовано багато промислових підприємств. Тому ми його й вибрали для нашого проекту".
За словами Герхарда Вінкельманна, співпраця німецьких експертів з представниками місцевої влади Дніпропетровській області відбувається без жодних проблем:
"Потім ми плануємо скласти звіт про сьогоднішню ситуацію з промисловими установками, а також запропонуємо план короткострокових, середньострокових і довгострокових заходів для зменшення небезпеки забруднення води в річці Дніпро промисловими викидами. Усе це ми робитимемо у відповідності з міжнародними нормами, що їх застосовано також і до Рейну, і до Ельби, і до Дунаю".
Проект на сто відсотків фінансується з бюджету міністерства у справах навколишнього середовища ФРН, а фахову підтримку цього проекту здійснює Федеральне відомство з питань захисту навколишнього середовища. Конкретно ж завдання на виконання робіт отримала німецька фірма "R&D Ingenieurkonsult". Її співробітник Йорг Платтковскі виступає керівником українського проекту і працює з українською консалтинговою фірмою ”Ризикон”, яка виконуватиме всі необхідні дослідження. А підприємства в усіх трьох регіонах – на Закарпатті, в Одеській та Дніпропетровській областях – належать до різних галузей промисловості. Це й водне господарство, і установки для виробництва рідкого палива, підприємства лісо-хімічної галузі, металургійні підприємства.
Про те, як відбувається ця співпраця в Дніпродзержинську Дніпропетровської області, розповідає наш кореспондент Олена Усенко:
”Стан Дніпра в районі Дніпродзержинська - чи не найгірший. Він впливає на екосистеми прибережних міст та на Чорне море. Ефективність роботи міських очисних споруд, говорить фахівець дніпродзержинського управління з охорони навколишнього середовища Галина Семенець, не витримує ніякої критики. При будівництві гігантських хімічних та металургійних комбінатів за радянських часів систему очищення стоків фінансували за залишковим принципом. Через це вона так і залишилася недобудованою. Зараз її потужність вдвічі менша, ніж обсяг промислових стоків. Загалом же на Дніпропетровщині у відкриті водойми потрапляє більше 800 мільйонів кубометрів промислових стоків на рік. Група німецьких та українських вчених вже почала роботу в рамках проекту з передачі технологій захисту водоймищ від промислового забруднення. Зараз експертна група з Німеччини знайомиться з підприємствами та складає карти з оцінки екологічного ризику на кожному з них. Відповідно до таких чек – листів на другому етапі розроблятимуть конкретні заходи очищення стоків. Роботу з оцінювання ризику експерти обіцяють завершити до кінця літа. Після чого почнеться практичне втілення технологій. Українських фахівців цікавлять рекомендації німецьких колег щодо експлуатації та рекультивації відстійників, сучасні технології очищення стічної та питної води в екологічно неблагополучному промисловому регіоні, а також можливості рекультивації річок та прибережних зон”.
А от, що розповідає про свою роботу керівник проекту від німецької сторони Йорг Платтковскі:
”Ми працюємо на Україні з 2002 року і намагаємося не лише підвищити безпеку промислових установок у Дніпропетровській області, а й поступово підняти цю безпеку до рівня, прийнятого в Євросоюзі. При цьому ми розробили спеціальну методику перевірки таких установок, що спеціально спрямована на захист річок від шкідливих викидів. За допомогою цієї методики роботу з захисту річок від промислових викидів і запобіганню аварій промислових установок зможуть потім здійснювати й місцеві українські контролери. Вони матимуть змогу одразу готувати необхідні для цього негайні, середньострокові й довгострокові заходи. До цієї методики належать спеціальні протоколи перевірок, які треба весь час удосконалювати. Вони базуються на нормах, розроблених для ЄС, але пізніше, вже в процесі роботи з промисловими підприємствами, треба буде весь час доповнювати й оновлювати ці протоколи”.
При цьому, зазначає Йорг Платтковскі, перевіряється промислове обладнання з найрізноманітніших галузей народного господарства – металургії, хімічної та фармацевтичної промисловості, виробництва паперу. Тобто, контролюються всі виробничі процеси, в яких задіяні чи внаслідок яких утворюються речовини, шкідливі для річок. Німецький експерт наголошує, що жодних проблем у роботі з українськими колегами в нього не було:
”Українська сторона була готовою до співпраці. Від українського уряду в Києві надійшла вказівка до обласної влади Дніпропетровська всіляко сприяти нашій роботі. Ми розпочали нашу роботу в Дніпропетровську з переговорів з представниками місцевої влади. Зараз ми займаємося перевіркою перших трьох підприємств за розробленою нами методикою”.
”Найбільші проблеми ми маємо, звичайно ж, у Дніпропетровську, який є величезним промисловим центром, з якого багато відходів скидають безпосередньо в річки. Досить гостро стоїть ця проблема і в Одесі, яка отримує весь бруд, який потрапляє в Дністер та Дніпро вище за течією. А в Закарпатті – чудова природа, там немає такої високої концентрації промислового забруднення річок. Але там є дуже багато підприємств, що вже більше не працюють, їхнє обладнання іржавіє і псується і становить, таким чином, небезпеку для навколишнього середовища”.
Україна – це не перша держава, де доводилося працювати Йоргу Платтковскі. Виходячи з власного досвіду, він стверджує, що серйозної відмінності від інших країн він тут не помітив:
”Фактично жодної різниці між Україною та іншими країнами, де я працював, немає. Підприємства, які ми повинні були перевіряти, самі були в цьому зацікавлені, самі представили нам свої проблеми, так що ми могли одразу надати свою допомогу в розв”язанні цих проблем. Слід зазначити, що й проблеми, які зустрічаються на підприємствах, скажімо, в Молдавії чи Румунії, також подібні до проблем на Україні. А головною проблемою в цих країнах було й залишається фінансування”.
На думку Йорга Платтковскі, цей проект має значення також і для німецьких підприємців, які планують розпочати свою діяльність на Україні. Крім того, за ним можуть розпочатися й наступні, які вже фінансуватимуться Європейським Союзом чи Німеччиною. Їх завданням буде поліпшення технічного устаткування промислових підприємств з огляду на їхню екологічну безпеку:
”Головною вигодою цього проекту є те, що ми спільно робимо щось для захисту навколишнього середовища. Адже повітря й воду не можна утримати в рамках однієї країни. А тому забруднені води з України течуть до Чорного моря, а через нього – до кордонів ЄС. А тому Євросоюз також зацікавлений в тому, щоб на Україні опікувалися захистом довкілля”.