1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна повертається до старого - NZZ

14 серпня 2006 р.

Під заголовком „Повернення до старих методів в Україні“ швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung опублікувала статтю, в якій аналізує економічні аспекти початку роботи нового глави українського уряду. На початку видання зазначає:

https://p.dw.com/p/ALso

Ринки дуже неоднозначно відреагували на зміну уряду в Україні. З одного боку, помітно відчутне полегшення, бо нарешті завершилася чотиримісячна патова ситуація й вдалося відвернути конституційну кризу. Відкрита боротьба за владу між „помаранчевим“ табором президента Ющенка та „блакитним“ нового прем’єра Януковича заморозила б і без того вже давно досить прохолодний економічний клімат. Багато іноземних інвесторів остаточно залишили б країну й надовго відвернулися від неї. З іншого ж боку, відчувається і скептицизм: упродовж місяців Захід робив ставку на фахові ринково-економічні знання Ющенка, який ще в часи свого головування в Нацбанку та уряді заробив високий авторитет. На президентській посаді він закріпив його задекларованим прозахідним курсом. Януковичу ж та його команді хоча й приписують хороші контакти з проросійськими структурами великого бізнесу, але загалом колишній соратник ненависного президента Кучми не вважається другом ринкової економіки,

пише Neue Zürcher Zeitung і продовжує:

Перші плани Януковича на прем’єрській посаді підтверджують таке скептичне ставлення. Він повертається до старих методів селективного економічного привілеювання. Планується відновити три чи чотири так звані спеціальні економічні зони, які скасувала його попередниця Юлія Тимошенко. Радіти такому крокові мали б передусім підприємці, тісно пов’язані з Януковичем та Кучмою, які раніше отримували надзвичайний зиск з податкових та інших фінансових привілеїв у спеціальних зонах, які, як правило, відхиляються ліберальними економістами. Пояснення цьому прості: такі СЕЗ дозволяють олігархам плюндрувати державу, а також створюють плутанину в правовому секторі й живлять корупцію.

Далі Neue Zürcher Zeitung зауважує однак, що „в газовому секторі новий український уряд демонструє більше розуміння реальності, ніж Тимошенко“:

На своїй першій прес-конференції Янукович заявив, що його кабінет толеруватиме угоду про ціни на газ, укладену з Росією. Нагадаємо, що в січні Київ погодив з „Газпромом“, що ціна тисячі кубометрів природного газу для України підніметься з 50 до 95 доларів. (...) Під час свого першого закордонного візиту, який Янукович здійснить 15 та 16 серпня до Москви, новий український прем’єр збирається обговорити з „Газпромом“, як може виглядати цінова політика щодо України в наступному році. Експерти вважають, що нового керівника українського уряду прийматимуть у Москві як друга Росії, але сумніваються, що йому вдасться відстояти для своєї країни поки ще чинні спеціальні ціни на газ.

„Говоритимуть у Москві й про РосУкрЕнерго, це українсько-російське спільне підприємство, яке відіграє для розподілу російського газу в Україні таку ж центральну, як і непрозору роль“, - переконана швейцарська Neue Zürcher Zeitung, яка далі пояснює:

Свого часу Юлія Тимошенко абсолютно справедливо назвала створення РосУкрЕнерго „безпрецедентним скандальним”, „нікому не потрібною оборуткою”, що просто дає можливість гребти у власні кишені усіляким мафіозі та їхнім покровителям в кабінетах у Москві та в Києві. Однак прозорість – це не зовсім справа честі для Януковича. Чи буде скасовано РосУкрЕнерго, він зможе сказати тільки після консультацій у Москві. Поки ж у російській столиці будуть сприяти існуванню цього спільного підприємства з поганою славою, воно напевно подобатиметься й українському прем’єр-міністрові.

В останній частині статті у швейцарському виданні Neue Zürcher Zeitung йдеться про те, що треба далі робити Україні, аби зацікавити таких важливих для неї іноземних інвесторів. Газета намагається також зробити прогноз розвитку української економіки:

Вирішальним чинником для доброї волі інвесторів будуть намагання Києва утримувати дисципліну у фінансовому секторі та наблизити закони країни до приписів Світової організації торгівлі. Аналітики побоюються, що вже нині окреслене привілеювання близьких до уряду експортерів може знову загальмувати процес вступу України до СОТ і послабити національну валюту. Після завершення урядової кризи гривня поки що переживає період піднесення. Нацбанк навіть купував долари, щоб підтримати американську валюту. Однак восени, коли зросте попит на „тверду валюту“ в зв’язку зі збільшенням імпорту палива, тиск на гривню може дуже помітно зрости. Проблемним питанням залишатиметься й інфляція. Не в останню чергу тому, що Янукович вже в минулому доводив, що не боїться робити цільові передвиборні подарунки, аби через збільшення пенсій та інших соціальних виплат дістати підтримку виборців, - підкреслює Neue Zürcher Zeitung.

Переклад Лесі Юрченко