1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна приваблює німецьких інвесторів

24 жовтня 2004 р.

У першій половині жовтня всі випуски новин на німецьких телеканалах відкривало повідомлення про страйк на заводах Opel, спричинений планами керівництва провести масові звільнення робітників. Після цих акцій протесту, які лише притихли, але не припинилися, німецькі підприємці подумують про перекидання своїх виробничих потужностей далі на Схід, зокрема й до України.

https://p.dw.com/p/AONr

Глобалізація автомобільної галузі спричинює ціновий тиск на підприємців. Останні ж своєю чергою намагаються знизити витрати на виробництво, шукають дешевшої робочої сили. Декому вже вдалося знайти.

Кореспондент «Німецької хвилі» побував на фабриці у Новому Роздолі, що у Львівщині. Аби дістатися сюди від польсько-українського кордону автомобілем потрібно витратити приблизно півтори-дві години.

У цеху близько сотні українських жінок у білих халатах. Вони працюють для німецького підприємства ODW-Elektrik, яке постачає електрообладнання для автомобільної промисловості. Працівниці ріжуть кабелі, монтують до них штекери та перемикачі.

Колись ці жінки були учительками, інженерами, перукарками. Але після закриття єдиного в районі сіркового комбінату близько вісімдесяти відсотків населення втратилb місце праці. Багато з них подалися в пошуках роботи до Іспанії, Чехії, Португалії, де здебільшого працюють нелегально. Тож для місцевих мешканців прихід німецького інвестора – це неабиякий шанс налагодити своє життя. Водночас така нівестиція вигідна й для німецьких підприємців, адже витрати на зарплатню в Україні, наприклад, на 30 відсотків нижчі за ті, які довелося б виплачувати у країнах, що є новими членами Євросоюзу. Розповідає директор філії ODW- Elektrik у Новому Роздолі Міхаель Трауд:

«Кажуть, що це останній бастіон дешевих рук. Положення тут надзвичайно вигігідне: близько до кордону, до Польщі, до Європейського Союзу. Тут знайшлося дуже багато людей, котрі погодилися отримати роботу, і вони працюють дуже добре».

Перед Україною Трауд працював на філії підприємства в Угорщині. Але, за його словами, після вступу цієї країни до ЄС, зарплати там почали поволі, але впевнено повзти догори.

Щоб зберігати конкурентоздатність треба рухатися далі на схід Європи. Такої думки дотримується і Вернер Ґайлінґер, керівник фірми Leoni, яка нині є найбілшим інвестором у автомобілебудівну галузь України. Філія заводу поблизу міста Стрия у Львівській області, як і ODW- Elektrik, займається виробництвом електрообладнання для автомобілів, які збирають на заводах General Motors в Німеччині, Бельгії та Великобританії. Вернер Ґайлінґер розповідає:

«Всі матеріали для виробництва ми привозимо з-за кордону, виробляємо тут продукцію, яку потім постачаємо в Бохум, Антверпен та до Англії. Для виробництва ми отримали великий підряд від General Motors. У нас не було б іншого шансу виконати умови контракту, якби не такий рівень зарплатні, як тут».

Україна, де зростання економіки за минуле півріччя становило 13 відсотків, стає щоразу привабливішою для інвесторів. У державі вже працює близько тисячі німецьких фірм. На український ринок виходять також всесвітньо відомі торгівельні мережі, як наприклаж Metro або HIT. Водночас іноземні фірми нарікають на певні ризики, наприклад: забагато бюрократії, різниця в стандартах, свавільне встановлення податкових законів, нездала інфраструктура. Це найбільші зі складнощів, а існує ще й маса дрібних проблем. Нарікають німецькі інвестори й на хабарництво, коли для найменшого контакту з представниками місцевої адміністрації треба готувати якийсь подаруночок. На проблеми корупції вказує і голова Представництва німецького підприємництва в Україні Карін Рау. Водночас вона висловлює сподівання, що ситуація зміниться на краще після президентських виборів:

«Я сподіваюся, що після виборів запрацюють відповідні заклади, служби, парламент, котрий повинен ухвалити цілу низку злободенних законів. Маю надію, що нові укази й рішення допоможуть економіці набути форми, в якій вона стане дієвою».

Любомир Петренко, Крістіане Гофман