Україна-ЄС: Статус сусіда чи перспектива членства?
8 липня 2004 р.
Сьомий щорічний самміт, очевидно, останній, на якому Україну представляв президент Леонід Кучма. Президентські вибори, що відбудуться восени, – гарна нагода, щоб показати, що в Україні дотримуються демократичних правил, вважають представники ЄС. Вони з полегшенням сприйняли те, що Кучма, якого Захід неодноразово гостро критикував, не балотуватиметься втретє, як дехто побоювався. Це було б суперечливим з конституційно-правової точки зору рішенням. Говорить Ян-Петер Балкененде, прем»єр-міністр Нідерландів:
“Міжнародна спільнота зараз дуже прискіпливо спостерігає за Україною, щоб пересвідчитися, чи функціонує демократія. Демократія не приходить сама по собі, її не можна просто проголосити. Тобто йдеться про те, щоб знайти правильні методи, можливо, навіть запозичити їх з-за кордону. Як друзі ми кажемо: це мусять бути вільні та відкриті вибори.”
Європейський союз робить ставку на наступника президента Кучми. Це була прощальна зустріч, каже один з дипломатів ЄС, а тому не слід було очікувати значних результатів. Президент Кучма, методи правління якого на Заході сприймаються як занадто автократичні, іронічно посміхаючись, подякував за відкриті і критичні висловлювання представників ЄС і додав:
”У мене складається враження, ніби Україна проводить перші в своєму житті вибори. Але ви ж знаєте, що це вже третій президент, і не останні парламентські вибори. У декого на Заході складається враження, що якщо не переможе представник опозиції, то це нечесні вибори. Я переконаний, що спостерігачів за президентськими виборами в Україні буде більше, ніж самих виборців. Ми запросили всіх – всі міжнародні організації і всі країни. З одним проханням – про об”єктивність і неупередженість.”
Європейський Союз знову відмовився визнати Україну країною з вільною ринковою економікою. Лише маючи цей статус Україна може стати членом Світової організації торгівлі й отримати захист у антидемпінгових процесах щодо своєї металургійної промисловості. Можна додати ще дві обставини, каже нідерландський прем”єр Ян-Петер Балкененде:
“Є ще дві перешкоди: питання неплатоспроможності та вільних і прозорих ринкових ціноутворень без державного впливу. Якщо ці два питання будуть залагоджені, Україна отримає статус країни з ринковою економікою. А ми надаватимемо всіляку можливу технічну допомогу.”
Президент Єврокомісії Романо Проді наголосив на тому, що Україну тісніше залучатимуть до нової євросоюзівської політики сусідства. Президент Кучма, як завжди на зустрічах найвищого рівня, підкреслив, що його стратегічною метою є повне членство в ЄС. Він зауважив, що статус сусіда виключає можливість майбутнього членства і тому йому вже навіть сама назва програми не до вподоби:
”Ми не готові – ні з політичної, ні з економічної точок зору – претендувати на вступ України до Європейського союзу. Але це наша стратегічна мета, й ми від неї не відмовляємося. І головне для нас – робити внутрішні реформи, які б відповідали нашим цілям руху до Європейського союзу. Наша головна співпраця сьогодні з Євросоюзом і Єврокомісією – в часі визначитися. Ми хочемо в часі мати перспективу.”
Утім, сторони не змогли погодити план дій, який по-новому врегулював би сусідські стосунки та співпрацю. Зважаючи на те, що Україна завдяки своєму розташуванню коло Чорного моря та завдяки тому, що є транзитною країною для нафтопроводів, відіграє важливу геостратегічну роль, ЄС не хоче сильно ображати керівництво в Києві. Однак про недостатній розвиток демократії, правової держави та свободи преси було сказано дуже чітко.