Реформи в прокуратурі

Згідно з запропонованими змінами у прокуратури збираються відібрати функцію загального нагляду за дотриманням законодавства і досудове слідство. Головним же пунктом реформ має стати ліквідація майже 150 міських і спеціальних прокуратур: природоохоронних, транспортних та воєнних. Замість них має постати трирівнева система органів прокуратури, до якої входитимуть районі, обласні і, власне, Генпрокуратура.

Законопроект на початку серпня вже направили на експертизу до Венеціанської комісії. За його основу, як повідомив DW директор з наукового розвитку київського Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк, був узятий проект, розроблений його центром три роки тому спільно з німецькими колегами.

Звуження прокурорської влади

Відповідно до законопроекту, у якому, як каже Хавронюк, залишилась низка новацій, функції загального нагляду за дотриманням законодавства у всіх сферах замість прокуратури здійснюватимуть близько півсотні різних контролюючих державних органів. Вони мають повноваження, наприклад, для призначення штрафів, притягнення до адміністративної відповідальності тощо. Натомість досудове слідство віддадуть новому, ще не створеному органові - Національному бюро розслідувань.

За словами Хавронюка, законопроектом також передбачається розширення повноважень і можливостей омбудсмена при Верховній Раді і адвокатів, на яких буде покладено функції представництва інтересів громадян в суді. "Зокрема адвокатам надається право безоплатного доступу до державних баз даних і державні органи мають відповідати на їхні запити, як зараз на прокурорські",- пояснює експерт і передбачає, що "прокурорська влада, умовно кажучи, зменшиться на половину".

З тим, що досі прокурори мали занадто широкі повноваження погоджується і експерт Харківської правозахисної групи Людмила Клочко. Проте, вона сумнівається, що громадяни від запропонованих змін залишаться у виграші. "Наприклад контроль за дотримання прав людини прокуратура робила вкрай погано. І державні контролери навряд чи впораються. Для цього треба мати досвід і вміти брати на себе відповідальність за ухвалення рішень, а до цього наші чиновники не звикли", - переконана вона.

Престиж посади

З теперішніх повноважень прокурорам, відповідно до законопроекту, пропонують залишити нагляд за дотриманням законодавства правоохоронними органами, підтримку держобвинувачення у судах за кримінальними справами, натомість представництво інтересів держави і громадян у громадських, адміністративних і господарчих справах буде зведено до мінімуму.

Як вважає співробітниця однієї з харківських прокуратур, працювати в органах прокуратури з такими повноваженнями може стати непрестижним. "Усе робиться для зміцнення суддівської влади, аби прокурори не заважали бізнесу, криміналу і чиновникам, які порушують закони. Ця реформа посприяє і тому, що в адвокати тепер кинуться прокурори-хабарники", - сказала вона DW на умовах анонімності.

Наскільки взагалі зменшиться прокурорський штат, офіційно поки не повідомляється. "За моїми спостереженнями, в нас будь-яка реформа призводить до збільшення кількості чиновників", - розмірковує голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. Приміром, остання реформа - набуття чинності нового Кримінально-процесуального кодексу, як повідомляє "Українська правда" з посиланням на керівництво Генпрокуратури, призвела до збільшення штату прокурорів на дві з половиною тисячі осіб.

Реформи "поспіхом"

В адміністрації президента, за словами радника голови держави Андрія Портнова, планують, що законопроект "Про прокуратуру" буде ухвалено Радою наприкінці жовтня, напередодні Вільнюського саміту, де вирішуватиметься доля Угоди про асоціацію. Реформа прокуратури - одна з вимог Євросоюзу. Водночас голова правління Української Гельсінської спілки Євген Захаров каже, що не дуже розуміє логіку влади, яка "поспіхом" намагається виконати те, що ще 18 років тому було обіцяно Україною під час вступу до Ради Європи.

Він зауважує, що в парламенті вже є законопроект, розроблений депутатами від опозиції, який теж передбачає значне скорочення повноважень прокурорів. Він вже пройшов перше читання та громадське і експертне обговорювання. "Я вважаю його прогресивний і таким, що можна було б ухвалювати. Проект адміністрації президента без громадської оцінки ухвалювати не можна",- застерігає Захаров.