Українців запрошують до польсько-німецького діалогу
1 травня 2006 р.
2006 рік Варшава і Берлін проголосили „Німецько-польським роком”. Як ведеться, така ініціатива передбачає багату програму заходів: від офіційних міждержавних зустрічей до спільних мистецьких проектів. Організатори німецько-польської зустрічі громадських організацій в Рурському університеті міста Бохум вирішили не обмежуватися двостороннім форматом і запросили до участі українських партнерів. Адже одним з головних завдань багатьох польсько-німецьких громадських ініціатив є поглиблення суспільної інтеграції в єдиній Європі. Нині, коли Польща вже стала повноправним членом Європейського союзу, німці і поляки пропонують свій досвід українцям, зазначає один з ініціаторів форуму, відомий німецький публіцист Вольфґанґ Темплін:
„Ми маємо використовувати капітал громадянського суспільства. Хоча він і не зможе повною мірою виправити помилки і недопрацювання політиків, але він розставить актуальні акценти у відносинах трьох країн, наповнить співпрацю змістом. Ми маємо зберегти і розвинути ті мережі громадянських ініціатив, які вже відіграли вирішальну роль у становленні демократії у країнах Центральної Європи. І головне: ми маємо долучити українські неурядові організації до цих надзвичайно важливих мереж”.
В основу зустрічі був покладений так званий „ярмарок можливостей”, під час якого численні молодіжні і студентські організації з Німеччини, Польщі та України мали можливість представити себе.
Студент факультету міжнародних відносин Варшавського університету Томаш Маєр на зустрічі у Бохумі представляв громадську організацію „Центр молодих дипломатів”:
„Завдяки таким зустрічам ми можемо налагодити контакти з іншими молодіжними організаціями. Ми вже маємо партнерів у більш як двадцяти країнах Європейського союзу. Натомість нинішня зустріч у Бохумі стала першою нагодою зконтактувати зі студентськими ініціативами з України і обмінятися ідеями, які у майбутньому можуть втілитися у спільні проекти”
Голова Союзу українських студентів у Німеччині Леся Шрамко також вперше взяла участь у тристоронньому німецько-польсько-українському форумі. Студентка Мюнхенського університету вважає, що співпраця громадських організацій трьох країн дасть важливий поштовх для європейської інтеграції України:
„Починати позитивні зрушення у цих відносинах потрібно не з політиків, а з громадськості. Виявилося, що новизна нині виходить із суспільства, від громадських організацій. Ми всі зрозуміли, що політики до цього поки не готові”
За словами Лесі Шрамко, Союз українських студентів у Німеччині реалізує спільні проекти з багатьма студентськими об’єднаннями і намагається не пропустити нагоди представити Україну на міжнародних зустрічах. Однак, як зізналася голова організації, нині українських студентів у Німеччині найбільше непокоїть плата за навчання у університетах, яка поступово запроваджується в різних федеральних землях. Очікується, що з літнього семестру 2007 року навчання стане платним по всій Німеччині. За семестр доведеться викласти близько шестисот євро. Після запровадження такої плати кількість українських студентів у Німеччині значно зменшиться, прогнозує Леся Шрамко:
„Це створює такі проблеми, до яких ми ще не готові. Ми не можемо вийти з наших повсякденних проблем: заробити на оплату свого перебування у Німеччині, а тут ще створюються додаткові фінансові витрати”.
Союз українських студентів у Німеччині намагається допомогти своїм членам, створивши фонд стипендій. „Маючи стипендію, студенти не мусили би з ранку до ночі шукати підробітку, а мали би більше часу для навчання і суспільної роботи”, - зазначає Леся Шрамко. „ Нині шукаємо партнерів серед міжнародних фондів”, - додає голова союзу.
Отже, профінансувати повний курс навчання в німецьких університетах стане непросто і це стосуватиметься не лише українських студентів. В цій ситуації ще більшого значення набувають програми Європейського союзу на підтримку академічного обміну, зазначає Томаш Маєр:
„Після вступу Польщі до Європейського союзу навчання закордоном стало значно більш доступним. Дуже багато польських студентів користуються можливостями європейських стипендійних програм Erasmus і Soсrates. Щороку більше молодих поляків продовжує свою освіту закордоном”.
На думку Томаша Маєра, дуже важливо, аби у майбутньому українські студенти отримували, як і поляки, підтримку з боку Європейського союзу для навчання закордоном. „Хочеться сподіватися, що для цього українцям не доведеться чекати вступу їхньої країни до Євросоюзу. Може, у Брюсселі зметикують таки залучити Україну до цих програм значно раніше”, - додає молодий польський дипломат.