Переобрання Путіна

Офіційний Київ проігнорував виступи опозиції у ході президентської кампанії у Росії і сподівається на нормалізацію взаємин із Москвою після виборів, які завершилися перемогою Володимира Путіна. Незалежні експерти, у свою чергу, побоюються погіршення цих відносин, або ж, незважаючи на зміни у внутрішньоросійській ситуації, не очікують нічого нового. Головним уроком антипутінських протестів для української влади політологи вважають попередження про недопустимість гальмування реформ.

Влада втрачає святість

Перші особи України ніяк не відреагували на антипутінські виступи в Росії, що відбувалися протягом виборчої кампанії. Президент України Віктор Янукович в інтерв’ю українському телебаченню 25 лютого сказав, що хоче зустрітися з новим президентом Росії вже наприкінці березня. А український прем’єр Микола Азаров 17 лютого по телебаченню спрогнозував покращення стосунків з Росією після обрання нового глави держави.

Українські ж політологи бачать переможця виборів Путіна у зовсім іншій іпостасі. «Після того, як культурна еліта і громадянське суспільство Росії показали Путіну червону картку, він буде вже не популярним, а авторитарним лідером, і «святість» влади, «святість» Путіна відійдуть у минуле», - сказав в інтерв’ю DW директор київського Міжнародного інституту демократій Сергій Таран.

Спростування аксіоми

На думку аналітика, українське населення спочатку сприйняло масові мітинги російської опозиції під антипутінськими гаслами із подивом. «Для українців було аксіомою, що Путін, на відміну від Януковича, є популярним лідером у своїй країні», - зазначив Таран. Він нагадав, що за останні п’ять-сім років Путін мав навіть вищий рейтинг популярності серед українців, ніж його українські колеги Віктор Ющенко і Віктор Янукович.

Українська преса досить детально висвітлювала антипутінські акції в Росії. Але цьому висвітленню бракувало аналітики, вважає Сергій Таран. Він не виключив, що таким чином керівництво ЗМІ намагалось уникнути паралелей із подібними кризовими явищами всередині України. «Для української влади ці події мають стати уроком того, що без проведення реформ, одним лише авторитарним тиском, зберегти владу неможливо. Навіть такий популярний президент як Путін, загальмувавши реформи, втрачає легітимність в очах власного народу», - сказав Таран.

Тривожні очікування

41 відсоток опитаних компанією Research & Branding Group з 10 по 20 лютого українців вважають українсько-російські відносини напруженими та поганими і лише 17 відсотків – «в цілому хорошими та добросусідськими». Чверть опитаних сприймають Росію «просто країною-сусідом», 23 відсотки – як дружню державу, 20 відсотків – як країну-побратима. При цьому майже третина опитаних вважають, що обрання президентом Володимира Путіна позитивно впливає на розвиток українсько-російських відносин.

На відміну від населення, більшість політологів чекають на або загострення стосунків, або на відсутність серйозних змін. Ініціатор цілої низки суспільних кампаній Олег Рибачук в інтерв’ю DW не виключив, що послаблений виступами опозиції Путін спробує «зцементувати російське суспільство шляхом посилення зовнішньої загрози». У ролі цієї загрози, як побоюється Рибачук, може опинитися саме Україна. «Ми бачимо, що останні 10 років у Росії проводять антиукраїнську кампанію, котра вже приносить свої негативні плоди», - нагадав громадянський активіст.

Автор: Олександр Савицький, Олена Пузіна
Редактор: Дмитро Каневський