„Україні час вирватися із зачарованого кола криз та компромісів”

Ще напередодні прем’єр-міністр Янукович на засіданні уряду не залишав ілюзій щодо можливого компромісу в питанні дострокових парламентських виборів. І раптом у п’ятницю державні мужі дійшли згоди. На думку експерта берлінського „Фонду „Наука і політика” Райнера Лінднера, цьому може бути два пояснення:

„З одного боку, існують зовнішні механізми впливу, які, вочевидь, було задіяно - як з Росії, так і з Заходу. Відомо, що український міністр закордонних справ відвідував Вашингтон, де також було зроблено однозначні сигнали: слід докласти зусиль та знайти компроміс. Адже ще триваліша політична й економічна кризи відкинули б країну дуже сильно назад. З іншого боку, схоже, що в Партії регіонів таки погодилися з тим фактом, що виборів не уникнути, і регіонали пророкують собі на нових перегонах ще більший відрив.”

Дехто припускає, що Януковичу була обіцяна коаліція з „Нашою Україною” в новому парламенті, через що прем’єр, власне, й погодився на нові вибори. Райнер Лінднер відкидає такий сценарій:

„Якби до цього дійшло, я схильний вважати це нестабільним утворенням. Адже вже неодноразово були зроблені спроби іти спільним шляхом - спочатку це був меморандум, а згодом намагання створити велику коаліцію. Але це ні до чого не призвело. Нині таку коаліцію і те, що вона на тривалий час принесе стабільність в країну, я собі важко можу уявити. Я гадаю, такі чутки на користь Регіонам, які сподіваються отримати сильнішу позицію в новому парламенті, а також зміцнити свої вихідні позиції для дострокових президентських виборів.”

Таким чином, підсумовує німецький експерт, п’ятничні домовленості - це ніщо інше як вимушений компроміс, альтернативи якому не було ні в Януковича, ні у Ющенка.

На думку українського політолога Андрія Єрмолаєва, головне в домовленостях, досягнутих президентом і прем’єром, – те, що встановлено політичний мир та підведено риску під війною рішень. Подробиці від Наталі Дудко:

„За словами Єрмолаєва, згода щодо проведення дострокових парламентських виборів є наслідком двох рішень – указу президента від 26 квітня та ухвали Верховної Ради від 30 квітня. Обидва рішення хоч і мають різну мотивацію, але визначають одне - необхідність дострокових парламентських виборів:

“Домовленість про вибори у п’ятницю – це великий міф. Переговори, починаючи з 1 травня, йшли не в напрямку, проводити чи не проводити вибори, а в напрямку - коли і чиї інтереси буде максимально враховано.”

Єрмолаєв пояснює: від початку травня після звільнення президентом двох суддів Конституційного суду робота цього органу, фактично, була паралізована, адже для ухвалення рішення йому не вистачило б голосів:

“Фактично, ми маємо патову ситуацію. Не могло бути жодного вироку, оскільки ні позитивне, ні негативне рішення не набирали необхідної кількості голосів. Тому було зрозуміло, що далі чекати вже просто нічого.”

Головним каменем спотикання в переговорному процесі щодо організації дострокових виборів до Верховної Ради тепер буде питання дати. Президент до останнього наполягатиме на тому, щоб вибори відбулися максимально швидко. Скоріш за все, він наполягатиме на липні й готуватиме відповідний указ, не узгоджуючи його особливо з переговорниками, прогнозує Єрмолаєв. Натомість коаліціянти спиратимуться на рішення Верховної Ради про проведення виборів на початку грудня. Утім, дві сторони можуть піти на поступки і погодитися на компромісну дату у вересні-жовтні, вважає політолог.”

За словами німецького експерта Райнера Лінднера, Україна нині увійшла у фазу компромісного циклу. За його спостереженням, Київ останнім часом постійно поринав то у фазу криз та неготовності до компромісів, то - часто внаслідок втручання ззовні - для країни наставала вимушена фаза домовленостей. Україна повинна вирватися з цього зачарованого кола криз та компромісів, каже експерт. Інакше країна так і не вийде на шлях поступального розвитку.