1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Унікальні знахідки з Геркулануму вперше в Німеччині

Олена Петренко27 серпня 2005 р.

Експозиція знахідок із загиблого від виверження Візувію міста Герукланум вперше залишила рідні стіни національного археологічного музею Неаполя. З кінця травня виставка "Останні години Геркулануму" проходить у Німеччині, де її вже відвідали більше ста тисяч шанувальників античності.

https://p.dw.com/p/APAU
Фото: dpa

Виверження Везувію переважно асоціюється із загибеллю міста Помпеї, розкопки якого нині є дуже популярними серед туристів. Проте, мало хто знає, що окрім Помпеї, доля „похованих під попелом” спіткала ще декілька міст, серед яких і Геркуланум. Накритий 20-ти, а подекуди і 30-метровим шаром закаменілої лави, Геркуланум довго залишався для істориків невідомим. Детальніше про історію розкопок цього міста розповідає Рудольф Аскамп - директор Музею римської історії в місті Хальтерн ан Зее (Земля Північний Рейн - Вестфалія), де цими днями виставлено знахідки Геруклануму:

„Помпеї як і Геркуланум були поховані під лавою Везувію в один день, 24 серпня 79 року нашої ери. Першим з двох міст був відкритий Геркуланум, де вже на початку 17 століття почались розкопки. Дослідження істориків в Помпеї почались лише 50 років потому. Але, центром розкопок стали саме Помпеї, оскільки це місто було накрито лише шестиметровим шаром закаменілої лави, який легко піддавався розкопуванню. Крім того, на відміну від Геркулануму Помпеї не були забудовані в Середньовіччі”.

Тільки в 20-му столітті за підтримки італійського короля Віктора Емануеля III в Геркуланумі були продовжені розкопки. Так, наприкінці 80-х, на початку 90-х років були розкопані вхідна частина до вілли папірусів, будинки на березі моря , окремі частини античного театру. На сьогодні археологи мають доступ лише до четвертої частини античного міста. Розповідає Рудольф Аскамп:

„Процесу розкопування міста заважає більш ніж 20-ти метровий шар затверділого шлаку, бруду і попелу, які накрили місто під час виверження вулкану. Іншою причиною, що стоїть на заваді подальших розкопок є розміщення сучасного міста Ерколано над античним Геркуланумом. Щоб продовжити розкопки довелось би виселяти власників сучасних будинків з їхніх помешкань”.

З метою привернути увагу суспільства до незаслужено забутого міста три німецькі музеї вирішили організувати виставку експонатів розкопок з Геркулануму. Результатом співпраці берлінського музею Пергамону, бременського Фоккемузею і вестфальського музею Римської історії в місті Хальтерн ан Зее стала перша за межами Італії виставка „Останні години Геркулануму”. 22 вересня експозиція переїде до столиці Німеччини.

Директор Вестфальського музею римської історії Рудольф Аскамп, виділяє найцікавіші експонати виставки:

„До уваги відвідувача виставки представлені результати розкопок в Геркуланумі: мармурові статуї, бронзові скульптури, стінні розписи, зразки дерев`яних меблів, жіночі прикраси з золота. Особливо цікавим, на мою думку, є експонати зі знаменитої вілли dei Papiri, де було знайдено цілу античну бібліотеку. З двома рукописами цієї бібліотеки відвідувачі можуть ознайомитися на виставці”.

Більшу частину, представлених на виставці експонатів було знайдено протягом останнього десятиліття. Ці знахідки відродили колись згаслу цікавість до Геркулануму. Справжньою сенсацією стало відкриття археологами бібліотеки з більш як тисячею обвуглених рукописних сувоїв. Однак сподівання науковців знайти автентичні твори Аристотеля або Софокла не виправдали себе. Частина рукописів, що була розшифрована, належить перу другорядного грецького філософа Філодемоса з Гадару. Решта сувоїв ще чекає свого прочитання. Не менш багатою на несподіванки вважається триповерхова вілла, в якій були знайдені рукописи. Цей розкішний будинок з колонними залами, павільйонами, фонтанним комплексом і величезним парком мав належати поважному городянину. Ще сьогодні вчені сперечаються щодо визначення персони власника цього розкішного будинку. Одна з версій говорить про те, що вілла належала свекру Юлія Цезаря Луціусу Каезоніусу.

Наприкінці 90-х років була зроблена ще одна унікальна знахідка: в приміщеннях для зберігання човнів були знайдено біля 300 скелетів. Це відкриття заперечило версію науковців про те, що практично всім мешканцям пощастило врятуватися. Виявилося, всім човнів не вистачило і люди чекали на допомогу, укрившись в елінгах, де їх і накрила 500-градусна лавина з попелу і газів.

Інтерес німців до цієї виставки перевершив всі сподівання організаторів. В одному лише Вестфальському музею римської історії у невеличкому містечку Хальтерн ан Зее протягом трьох місяців виставку відвідало більше ста тисяч людей.