Уте Цапф: Доки Росія підтримуватиме Лукашенка, змінити владу у Білорусі буде важко

На вихідних, що минули, Парламентська Асамбея (ПА) ОБСЄ прийняла жорстку резолюцію стосовно Білорусі, яка викликала незадоволення офіційного Мінська. Депутат Бундестагу, голова робочої групи ПА ОБСЄ по Білорусі Уте Цапф (Ute Zapf) в інтерв’ю Deutsche Welle пояснила, як Євросоюз має реагувати на те, що відбувається в країні, та про те, чи має Захід прийняти білоруських політв’язнів.

Deutsche Welle: 13 липня в Білорусі знову відбулася акція "мовчазного протесту", її учасників знову затримали із застосуванням сили. Як Євросоюз та Німеччина мають реагувати на те, що відбувається в країні?

Уте Цапф: Євросоюз та Німеччина відреагували на становище, яке склалось в Білорусі після 19 грудня, посиленням санкцій стосовно Мінська. Я маю на увазі поновнення візових обмежень для держчиновників та розширення списку осіб, які підпадають під дію таких санкцій. ЄС також ввів ембарго на постачання до Білорусі зброї, засобів захисту, а також інших предметів, які можуть бути використані для репресій над населенням. Крім того, обговорюється доцільність введення економічних санкцій проти Мінська. Стосовно цього є різні думки. Деякий час тому шеф відомства федерального канцлера Рональд Пофалла (Ronald Pofalla), який курує це питання в Німеччині, сказав мені, що, про застосування економічних санкцій не йдеться. Існують дуже різні підходи до того, чи потрібно застосовувати певні фінансові санкції, наприклад, чи мають міжнародні фінансові організації припинити надавати Білорусі кредити. Я щойно прочитала, що президент Литви Грибаускайте доволі різко висловилася стосовно таких заходів, оскільки вважає, що це може нашкодити білоруським громадянам. У даному випадку буде дуже складно прийняти рішення, адже потрібно враховувати, що Росія на разі робить все для того, аби прив’язати до себе Білорусь, передусім – економічно, отримавши при цьому контроль над її найбільш прибутковими підприємствами.

DW: Міністерство інформації відкликало свої позови стосовно припинення виходу недержавних газет "Наша нива" та "Народна воля". Багато хто сприйняв це як ознаку готовності до діалогу та як крок Мінська назустріч ЄС. Ви теж так вважаєте?

Цапф: Так і варто розцінювати те, що сталося. Ми були шоковані постійним тиском на "Нашу ниву" та "Народну волю". Те, що поки що вдалося уникнути їхнього остаточного закриття, може бути своєрідним сигналом для Євросоюзу. Якби це так було насправді, я би усіляко це привітала. Але я хочу підкреслити, що ми не повинні припиняти тиску на Мінськ. Білоруській владі потрібно припинити переслідувати усі незалежні газети та неурядові організації. Припинити затримувати учасників акцій ‘мовчазного протесту’ та звільнити політв’язнів, засуджених за участь в акціях протесту 19 грудня.

DW: Нещодавно президент Лукашенко запропонував Євросоюзу забрати до себе політв’язнів, якщо Брюсель цього захоче. Як можна домогтись їх якомога швидшого звільнення?

Цапф: Важко сказати. Думаю, що Лукашенко, висуваючи свою пропозицію, насправді хотів познущатись над Євросоюзом та нашою занепокоєністю долею політв’язнів та критиків режиму. У тому сенсі, що "подивіться, ЄС насправді не хоче вас приймати". Я вважаю, що його пропозиція не може бути виходом із ситуації з політв’язнями, оскільки вона означає, що всередині країни нічого не змінюється. Таким способом справді можна було би звільнити тих білоруських опозиціонерів, які знаходяться за ґратами. Але кілька днів тому я говорила із сестрою екс-кандидата в президенти Андрія Саннікова. І вона сказала, що її брат взагалі не хоче такого звільнення, оскільки це не політичне рішення, Лукашенко хоче надто легко цього спекатися.

DW: Економічна криза в Білорусі призвела до істотного падіння довіри до влади. Зараз багато розмірковують про те, чи вдасться режиму пережити цю кризу. На ваш погляд, як довго Лукашенко зможе зберігати владу?

Цапф: Це, напевне, найскладніше питання, якщо ми говоримо про Білорусь. Я вважаю, що доти, доки Росія, виходячи з власних інтересів, буде підтримувати Лукашенка, змінити владу в країні буде дуже важко. Особиво якщо самі люди, проти яких продовжуються репресії, не впевнені, чи стане їм після повалення Лукашенка краще, оскільки вони не знають, хто прийде після нього.

Розмову записав Володимир Дорохов.
Редактор: Євген Тейзе