Ухвалено іракську резолюцію: причини і наслідки

Німецькі газети широко коментують ухвалення Радою Безпеки ООН резолюції щодо Іраку, а також саміт восьми провідних країн світу на острові Сі-Айленд на східному узбережжі США, на якому обговорюється, зокрема, й іракське питання. Газета ВЕСТФЕЛІШЕР АНЦАЙҐЕР так оцінює ситуацію:

”Єднання народилося із скрути і все ж таки воно вражає. Скрегочучи зубами, але з передвиборною посмішкою американський президент Буш пішов так далеко назустріч учорашнім критикам, бо він зможе вже завтра з іракською резолюцією в руках боротися за голоси виборців. І так само скрегочучи зубами, але й з великим полегшенням, приєднується Європа до відбудови нового життя в Іраку. Лише через чотири дні після святкування 60-річчя висадки військ союзників у Нормандії Європа і США разом виступають на важкому політичному фронті. Хоч це й має мало спільного з конкретним прогресом в іракських буднях”, - скрушно зазначає ВЕСТФЕЛІШЕР АНЦАЙҐЕР.

Впливова ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ критично оцінює досягнутий компроміс:

”У Багдаді можуть швидко встановити, що нова резолюція має один недолік: вона нічого не говорить саме про те, про що точилися найзапекліші дискусії. Тоді як амкериканці хотіли залишити за собою останнє слово у воєнних операціях своїх військ, такі країни як Франція висловлювалися за те, щоб тимчасовий уряд Іраку мав право вето на проведення масштабних операцій. Резолюція, однак, передбачає лише співпрацю очолюваної Сполученими Штатами коаліції з урядом у Багдаді в питаннях безпеки. Але що означає це у випадку суперечки? Чиє слово буде вагомішим, якщо американці, приміром, захочуть звільнити якесь місто від озброєних угруповань, а тимчасовий уряд буде проти? Тоді стане зрозуміло, що сувереном у країні, як і раніше, є Америка. І цей факт може лише з новою силою розпалити опір іракців”, - вважає ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

Газета БЕРЛІНЕР ЦАЙТУНГ вбачає в ухваленні резолюції економічні чинники:

”Резолюція щодо Іраку – це свідчення безпорадності Ради Безпеки. Звичайно, власними силами іракці сьогодні не можуть відновити мир у країні. І громадянська війна – за яку несуть відповідальність США – не може бути в інтересах противників війни. Але саме тому, що американський президент Джордж Буш не може нині знайти виходу із ситуації і потребує допомоги Організації Об”єднаних Націй, більшість у Раді Безпеки не повинна була видавати карт-бланш окупантам. Чи від радості, що США змушені були піти назустріч ООН, проігноровано ту обставину, що цей рух був мінімальний? А, можливо, йдеться лише про бізнес. Очевидно, США тепер мають на меті змінити свою практику розподілу великих замовлень в Іраку. Таким чином і фірми з країн, які відхиляли війну, одержать можливість брати участь у відбудові Іраку”.

РОЙТЛІНҐЕР ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР перекидає місток від Іраку до саміту керівників восьми провідних країн світу на американському острові Сі-Айленд:

”Рідко колись раніше символічна політика, демонстративна єдність і спроба синхронізувати владні інтереси так яскраво стояли в центрі, як от тепер на острові мільйонерів Сі-Айленд в американському штаті Джорджія. Перш за все американський президент Джордж Буш має жвавий інтерес до того, щоб створити для потужної – а часто безсилої – Америки інший глобальний політичний клімат. Для вимотаного передвиборною боротьбою Буша збереження влади після президентських виборів у листопаді залежить від того, чи вдасться йому швидко добитися успіхів в іракській політиці”, - вважає РОЙТЛІНҐЕР ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР.

Консервативна газета ВЕЛЬТ звертає увагу на зміну пріоритетів прем”єр-міністра Ізраїлю Аріеля Шарона щодо політики єврейських поселень:

”Якщо з Аріелем Шароном так триватиме й далі, то він скоро буде зарахований до числа героїв, яких німецький письменник Енценсберґер назвав ”героями відступу”. Майже ніхто в Ізраїлі не вірив, що Шарон, батько політики поселень, змінить ті позиції, які здавалися недоторканними. Чимало людей вважають Шарона реакціонером і ворогом розрядки. Особливо критики в Європі не помітили того, як останніми роками генерал прийшов до поглядів, які дуже нагадують погляди Іцхака Рабіна. Він знає, що конфлікт з палестинцями не можна вирішити за допомогою зброї і що Ізраїлю доведеться змиритися із створенням незалежної держави Палестина. Ліквідація поселень в секторі Ґаза є лише першим помітним знаком нового мислення, військова співпраця Ізраїлю з Єгиптом – другим. А за ними будуть й інші”, - впевнена газета ВЕЛЬТ.

Огляд німецької преси підготував Віктор Тимченко