Книга мертвих
8 травня 2013 р.
Голова асоціації "Меморіал жертвам війни і тиранії, на цвинтарі Брауншвейга" (Gedenkstätte für Opfer von Krieg und Gewaltherrschaft, Braunschweiger Friedhöfe e.V.) Ульрих Шаде (Ulrich Schade) прибув до Києва з місією презентації виданою цією організацією “Книги мертвих”. Це видання містить інформацію про 4800 осіб, що загинули в місті Брауншвейгу (Нижня Саксонія) впродовж 1939-1945 років. Серед них, як вважається, може бути до тисячі українців.
Раніше “Книга мертвих” була презентована в Польщі, Ізраїлі та деяких країнах Євросоюзу. Тепер Шаде поставив собі за мету ознайомити з цим виданням українців, поінформувати про їхніх загиблих співвітчизників та анонсувати пошук родичів загиблих в часи Другої світової війни в Німеччині. Цей проект підтримав український меценат Сергій Бондарчук. Кілька десятків копій "Книги мертвих" планується розіслати по обласних бібліотеках України.
Про деталі проекту, який реалізує німецька громадська асоціація, Ульриха Шаде розпитав кореспондент DW.
Deutsche Welle: Ви презентували "Книгу мертвих" в Україні. Які ваші враження від зустрічей в Україні і з українцями?
Ульрих Шаде: Я тішуся і радію бути серед українців! Згідно з расовою ідеологією нацизму всі слов'янські народи були проголошені унтерменшами (недолюдками). Якби ця ідеологія не була переможена, то всі ці люди могли би просто не народитися. Тому я дуже радий, що можу зараз бути серед цих людей.
Хто був ініціатором видання "Книги мертвих" і як з'явилася така ідея?
Ініціатива виходила від асоціації "Меморіал жертвам війни і тиранії, на цвинтарі Брауншвейга", в якій я головую. Цей проект фінансується представниками католицької та протестантської церков, єврейської громади міста Брауншвейг, німецької Комісії з військових могил, профспілками та окремими приватними особами. Нашою метою було вшанувати пам'ять всіх загиблих в місті в часи Другої світової війни. Ми не лише видали тритомну "Книгу мертвих" з іменами загиблих та похованих на цьому цвинтарі, а й заснували тут капличку і спорудили "Стежку миру", на якій встановлені пам'ятні знаки та стели, що позначають місця поховань людей різних національностей. Найбільш докладна інформація про це німецькою мовою міститься на спеціально створеному сайті: www.gedenkstaette-friedenskapelle.de.
Що ви думаєте про примирення народів, які потерпіли внаслідок Другої світової війни?
Я переконаний, що порозуміння між молодими людьми є значно більшим, ніж між людьми старшого віку. Наприклад, ворожість та ненависть між німцями та французами в людей мого покоління часто була такою, що вона навіть успадковувалася. Але тепер цього нема. Сьогодні неможливо знайти в нас когось зі школярів, хто був би готовий завойовувати Париж. Радше йтиметься про відпочинок, чи подорожі та екскурсії. Тепер ми хочемо зробити свій внесок у подолання упереджених ставлень до народів Східної Європи.
Про які упередження йдеться?
Через брак інформації німці часто не розрізняють в багатьох випадках українців і росіян. Коли я роблю екскурсії для школярів на цвинтарі, я іноді зупиняюся біля пам'ятника, на якому викарбуваний текст української та німецькою мовами. Тут є нагода для школярів пережити ефект несподіванки та великого здивування. Я прошу тих, хто вивчає російську мову, прочитати напис. Коли хтось із дітей з числа пізніх переселенців до Німеччини, які ще пам'ятають російську, намагається прочитати український напис, він зрештою буває змушений визнати, що не може його зрозуміти, і його друзі бувають дуже здивовані тим, що це є інша мова. Я намагаюся їм пояснити це на прикладі подібності та розбіжностей між німецькою та голландською мовами.
Як ви ставитеся до виплат Німеччиною компенсацій колишнім підневільним робітникам та іншим жертвам нацизму?
Я не маю точних цифр щодо всіх країн, але мені довелося прочитати книжку про ті суми, які виплатив уряд ФРН польським остарбайтерам. Ці суми є надзвичайно мізерними. Вони просто образливі! Це сором для німецької сторони так оплатити ту тяжку працю, до якої примушували тут підневільних працівників з Польщі. Хоч в мене немає точних даних, я вважаю, що те саме стосується й громадян з інших держав.