У жінок, що стали жертвами торгівлі людьми, з’явиться новий притулок

Фахівці стверджують, що чи не найважчий період для жінки-жертви торгівлі людьми настає тоді, коли їй після пережитих лихоліть доводиться реінтегруватися в суспільство. З метою допомогти їм на цьому етапі сім років тому розпочала свою роботу громадська організація “Жіночі перспективи”, розповідає її керівник Любов Максимович. Щодня на телефон довіри Центру звертаються десятки жінок, які потребують психологічної чи юридичної допомоги.

За статистикою, українки стають жертвами продажу людей у п’ятдесяти країнах світу. Кожна з них, каже Максимович, повертаючись, потребує індивідуальної допомоги. З цією метою вже з середини грудня потерпілі жінки зможуть протягом року пройти реінтеграцію в новоствореному спеціалізованому цетрі, розповідає Максимович:

“Це буде центр, у якому людина не лише перебуватиме певний час, а й отримуватиме психологічну та соціальну підтримку. Це також річні курси фахових навиків, приміром, комп’ютерні курси. Все залежатиме від сподівань самої людини. Якщо вона захоче піти на курси перукаря чи візажиста, ми надамо їй цю можливість. І без державної підтримки. Основна мета – повернути людину до життя”.

Такий реінтеграційний центр стане першим на Львівщині. Протягом першого року існування фінансову підтримку цього закладу здійснюватиме Міжнародна організація міграції, розповідає Максимович. Утім, для організації роботи фахівців доводиться шукати додаткових спонсорів, адже всі послуги для потерпілих жінок у центрі будуть безкоштовними. На жаль, попри задекларовані програми захисту жертв торгівлі людьми держава не квапиться виділяти реальні кошти на допомогу потерпілим жінкам, зауважує керівник центру:

“Ми розраховуємо, що зможемо залучити до роботи в реабілітаційному центрі кількох соціальних працівників з державного фінансування. Лише для підтримки роботи центру щомісяця необхідно від 5 до 10 тисяч гривень - залежно від того, скільки жінок у ньому перебуватиме. Нам потрібні кошти на оперативні витрати, на харчування. Це обійдеться недешево.”

Притулок розраховано на тридцять жертв. Адресу закладу не розголошують, щоб жінки могли почуватися там у цілковитій безпеці. На участь у проекті вже зголосилося понад 20 жінок, які потрапили в рабство, виїхавши до Португалії, Греції, Туреччини, Польщі. Одна з них - тридцятирічна мешканка Львівщини Ольга. Вона вже три роки отримує допомогу від “Жіночих перспектив”. Свого часу, як і багато інших дівчат, поїхала до Польщі, щоб заробити гроші для себе та своєї дитини. Опинилася в злочинних руках. Коли вдалося вирватися і морально спустошена повернулася додому, залишилася сам на сам зі своїми проблемами. “Жіночі перспективи” стали для неї порятунком, розповідає Ольга. Разом із Міжнародною організацією міграції забезпечили жінку житлом, запропонували медичну та юридичну допомогу:

“Завдяки їм я живу і маю дах над головою. З помешканням мені допомогли в центрі. Я за освітою бухгалтер-програміст, тепер хотіла б навчатися на курсах макіяжу та манікюру. Я попросила, і працівники „Жіночої перспективи” простягли руку допомоги.”

З власного досвіду Ольга переконана, що всім потерпілим жінкам корисно було б відвідати такий центр допомоги. Розмови з фахівцями, часті тренінги відволікають від жорстокої реальності, каже жінка. Ольга нарікає також на брак інформації про діяльність схожих організацій в Україні та за кордоном. Більшість жінок, які потрапляють у скруту, просто не знають, до кого звертатися. Громадська організація “Жіночі перспективи” нині веде переговори з українськими авіакомпаніями, щоб на кожному сидінні літака була картка з номером телефону, куди людина зможе задзвонити, потрапивши в небезпеку. За словами Любові Максимович, у першу чергу таку інформацію розповсюджуватимуть у рейсах літаків до так званих країн ризику – Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Греції та Португалії.