У ліванській війні переможців немає

Європейська преса продовжує коментувати ситуацію на Близькому сході. Німецькі ж газети пишуть ще й про скорочення чисельності населення у ФРН, про що напередоні повідомило Федеральне статистичне відомство у Вісбадені. Однак, спочатку про близькосхідні проблеми. Газета Neue Zürcher Zeitung підбиває підсумки чотиритижневого протистояння між Ізраїлем та „Хезболлою”:

У цій війні немає чіткого переможця, натоміть є ті, хто зазнав поразки. Передусім йдеться про людей, які втратили своє життя чи здоров’я, родину, будинок та засоби для існування. Політичні лідери, які розпочали й вели війну, - як в Ізраїлі, так і в Лівані - мали відповісти на запитання, чи вони справді діяли в інтересах своїх країн. Треба порушити ще одну проблему: чи дозволено мовчки спостерігати за нападами на мирне населення та руйнуванням цивільної інфраструктури, не притягаючи до відповідальності тих, хто віддавав накази, - читаємо в газеті Neue Zürcher Zeitung.

Подібної думки дотримується й іспанська газета El Mundo:

Кожна із сторін наполягає на своїй перемозі в ліванській війні. Але насправді є тільки ті, хто програли. Ізраїль так і не зумів ліквідувати стратегічні потужності „Хезболли”. Сирія та Іран своїми діями та заявами лише ще раз підтвердили побоювання з боку міжнародної спільноти і перебувають тепер під ще пильнішим спостереженням, - констатує іспанська газета El Mundo.

Французька газета Le Figaro продовжує тему:

Якщо шукати відповідальних за цей безкінечний конфлікт, тоді слід подивитися й на західні демократії – на тих, хто 1979-го року допустив іранську революцію, на тих, хто довго мав пакт з Іраком Саддама Хусейна перед тим, як його повалити, на тих, хто мирився з піднесенням ісламізму, сподіваючись, що це послабить панарабський націоналізм. Тепер ми маємо результат, втіленням якого виступає „Хезболла”, чия політична, військова та соціальна організація нагадує фашистський рух. Серед західних політиків мало хто говорить про це. За таке мовчання має розплачуватися Ліван, який перебуває в руках „Хезболли”. Настав час висунути вимогу про роззброєння „Хезболли” - організації, яка перетворилася на державу в державі, - інакше цей хробак розростеться, а Іран гадатиме, що йому дозволено все, - застерігає французька газета Le Figaro.

А тепер про скорочення чисельності населення Німеччини. За даними Федерального статистичного відомства, торік смертність у ФРН знову помітно випереджала народжуваність – проблема, з якою, до речі, доводиться мати справу й Україні. Газета Nürnberger Nachrichten коментує:

Інколи сухі цифри говорять більше, ніж красиві слова. Це стосується і нинішніх даних Федерального статистичного відомства. З одного боку, вони свідчать про початок скорочення кількості населення, який вже давно прогнозували; в наступні роки ця тенденція лише посилиться. З іншого боку, тепер можна побачити, до чого призводить політичне замовчування проблеми. Демографічні зміни мають неприємну властивість - вплинути на них можна лише в довгостроковій перспективі. З огляду на допущені помилки тепер вже занадто пізно шукати якесь інтелігентне вирішення проблеми, - доходить такого сумного висновку газета Nürnberger Nachrichten.

Газета Allgemeine Zeitung пише:

Той, хто цього літа побував у відкритих басейнах або в парках відпочинку, навряд чи скаже, що Німеччині бракує дітей. Але таке враження оманливе. Кількість німців невпинно скорочується. І це при тому, що нині і політики, і суспільство дуже серйозно ставляться до теми підтримки сім’ї. Скорочення народжуваності пов’язане передусім з егоїзмом. Ми занадто багато скаржимося, що і є частиною проблеми, - вважає газета Allgemeine Zeitung.

Газета Pforzheimer Zeitung зауважує:

Яким чином можна змінити настрій у суспільстві, в якому успіх вимірюється передусім стилем життя? Таким залишається головне запитання. Рішення проти народження дитини часто обумовлене небажанням розпрощатися з певними зручностями життя індивідуаліста. Тут нічого суттєво не зміниться й тоді, коли сім’ї отримуватимуть більше грошей, - переконана газета Pforzheimer Zeitung.

Газета Flensburger Tageblatt констатує:

Зменшується коло людей, які хочуть все життя бути одне для одного. Це означає також, що зменшується кількість тих, хто справді серйозно ставиться до солідарності та любові. Шлюб та сім’я – це серйозний іспит для особистої солідарності. Звичайно можна заплатити і за добою доглядатимуть і тебе підтримуватимуть, але любов не можна виміряти грошима. Робочий день няньок та санітарів врешті-решт колись закінчиться. Натомість самовідданість люблячих батьків та дітей не знає вихідних, - наголошує газета Flensburger Tageblatt.

Огляд преси підготував Володимир Медяний