У Німеччині створять антитерористичну базу даних

регіональні потяги у серпні.

Після багаторічних дискусій міністри внутрішніх справ на федеральному та земельному рівні нарешті дійшли згоди щодо умов створення антитерористичної бази даних, якою матимуть право користуватися як спецслужби, так і поліція держави. Про це у понеділок повідомив міністр внутрішніх справ Баварії Ґюнтер Бекштайн (ХСС). База даних, за його словами, повинна складатися з двох частин: у першій міститимуться особисті дані підозрюваних, а у другій – додаткова інформація, як от, приміром, віросповідання цих осіб. Бекштайн похвалив спільні зусилля міністрів:

„П’ять років після подій 11 вересня 2001 – саме час, аби нарешті створити таку базу даних. Коаліція соціал-демократів та зелених так і не спромоглася цього зробити”.

Основна ідея така: поліція та служба безпеки збирають інформацію про терористів та підозрюваних до єдиної бази даних. Нині таких баз даних – 37: шістнадцять у земельних відомств захисту конституції, шістнадцять в управлінь кримінальної поліції земель, а також по одній у Федерального управління кримінальної поліції, у Федерального відомства захисту конституції, у служби військової контррозвідки, у Федеральної розвідувальної служби та в митного управління держави. Тепер база даних буде єдиною і, як пообіцяв федеральний міністр внутрішніх справ ФРН Вольфганг Шойбле, впродовж наступних чотирьох тижнів цей законопроект буде затверджено урядом. За словами Шойбле, більше зволікань не буде:

„Це не повинно довго тривати. Міжнародний тероризм можливо не залишає нам так багато часу. Ми повинні діяти швидко, ми сповнені рішучості.”

Однак проблематичним з юридичних причин є зведення інформації з різних джерел докупи. Справа в тому, що згідно з німецькою конституцією, служба безпеки не повинна володіти повноваженнями поліції, адже саме це відбувалося за часів гітлерівської Німеччини.

Глава МВС землі Північний Рейн-Вестфалія Інго Вольф прогнозує ще одну проблему:

„Тут йдеться про дані, які вже існують, але ми повинні розв’язати це питання згідно із засадами конституції, щоб через декілька тижнів, місяців чи навіть років ця справа не обернулася проти нас”.

Річ у тім, що таке поняття як охорона особистих даних у правовій системі Німеччини написана з великої букви. Антитерористична база даних міститиме ж не лише відомості, необхідні для ідентифікації підозрюваних у тероризмі, а й особисті дані, як от, приміром, банківські рахунки, контакти, освіта, професія, подорожі, володіння зброєю, сімейний стан та віросповідання цих осіб. Не в захваті від такої кількості персональної інформації й лідер Лівої партії у німецькому Бундестазі, колишній східнонімецький комуніст Ґреґор Ґізі:

„Тут зводяться докупи сто тисяч дрібниць. А того, що справді необхідно знати – немає. Однак усі служби мають схильність до накопичення величезної кількості інформації. Проте, це не робить наше суспільство безпечнішим, радше навпаки”.

Вагома частка цього суспільства – мусульмани – занепокоєні можливим віднесенням усіх осіб цього віросповідання до потенційної групи терористів. Однак глава міністерства з питань інтеграції землі Північний Рейн-Вестфалія, Армін Лашет, такого побоювання не поділяє:

„За останні тижні, коли точилася ця дискусія, я ще не чув, щоби хтось висловив загальну підозру до усіх мусульман Німеччини. Єдине, тепер ісламістські групи братимуться під лупу”.

Саме ця прозорість, на думку усіх учасників конференції з питань безпеки, й зробить необхідний внесок до запобігання терористичним нападам на громадян Німеччини у майбутньому.