Історія румунів у молдовських школах

У Молдові розгорівся скандал навколо шкільного курсу історії. Приводом для нього став наказ Міністерства просвіти, згідно з яким з 1 вересня 2012 року цей предмет буде називатися «Історія румунів та універсальна історія». Декілька політичних партій лівого спрямування, у тому числі й опозиційні комуністи, виступили з різкою критикою нововведення. А група громадян звернулася до прокуратури з вимогою порушити кримінальну справу проти авторів шкільних підручників і наукових робіт, які, на думку активістів, «пропагують міжнаціональну ворожнечу».

Яка влада – така й історія

Шкільний курс історії залишається яблуком розбрату із перших днів незалежності Молдови. На початку 90-х років минулого століття учні молдовських ліцеїв почали вивчати історію румунів за однойменними підручниками. Про Молдову у них йшлося як про історичну область Румунії, що 1940 року була окупована СРСР.

Це викликало негативні відгуки низки вчених-істориків, шкільних вчителів і батьків, перш за все, російськомовних. Вони були обурені тим, що діти у незалежній Молдові мають вивчати історію сусідньої країни, а також змістом самих підручників, в яких, за ствердженнями їхніх критиків, все, що стосувалось перебування Бессарабії у складі Російської імперії, а пізніше – Молдавської РСР у складі Радянського Союзу, подавалось під знаком «мінус».

2006 року, коли при владі у Молдові перебували комуністи, було вирішено ввести у школах курс загальної історії, де історія румунського народу була лише однією з багатьох тем. Проте замінити всі шкільні підручники не вдалося. У 2009 році до керівництва країни прийшов правоцентристський «Альянс за європейську інтеграцію» (АЄІ), який має інший, відмінний від комуністів, погляд на минуле, сьогодення і майбутнє держави. Останнє і знайшло вираження у наказі Міністерства просвіти.

Політична ідеологія

Колишній віце-прем'єр молдовського уряду, голова Народно-соціалістичної партії Віктор Степанюк заявив в інтерв’ю DW, що повернення до історії румунів – це «груба провокація проти молдовського народу». Зміст нового курсу, вважає Степанюк, є антинауковим, оскільки у ньому, за словами політика, заперечується молдовська національна ідентичність, фальсифікується історія держави і не враховується поліетнічний склад його населення. Як зазначив Віктор Степанюк, йдеться про політичну ідеологію, що виховує громадян «Великої Румунії».

За даними останнього перепису населення у Молдові 2004 року, румуни не є найчисельнішою національною меншиною у республіці. Їхня кількість складає лише 2,2 %, тоді як українців там більше 8 %, росіян – близько 6 %, гагаузів – 4,4 %. Кількість молдован, що складають більшість населення країни, сягає майже 76 відсотків.

Письменник Олег Краснов проаналізував підручники історії, рекомендовані Міністерством просвіти для використання у школах, і дійшов висновку, що у більшості з них викривлені факти і повністю залишені без уваги визначні події історії країни, наприклад Голокост чи Яссько-Кишинівська військова операція.

Треба аналізувати глибше

На все потрібно дивитися у контексті, переконаний голова комісії з вивчення і оцінки тоталітарного комуністичного режиму, історик Георгій Кожокару. Він підкреслив, що повернення до вивчення у школах історії румунів є цілком закономірним і справедливим. Шкільний курс має будуватися на основі професійних досліджень у історичній науці, навіть якщо вони комусь не подобаються, зазначив Кожокару.

На думку заввідділом соціально-політичних наук Інституту євроінтеграції, доктора філософії Віктора Жука, у Молдові є проблеми із національною ідентичністю. Молодь, вказує він, має розуміти, звідки йде історичне коріння народу. Це лягає у контекст патріотичного виховання, додав Жук.

Шкільний курс історії залишається одним із об’єктів інформаційної війни, оскільки ця навчальна дисципліна формує ставлення до власної держави і до інших країн, сказав в інтерв’ю DW політичний аналітик Богдан Цирдя. У Молдові ж це, як він висловився, ще і боротьба за електорат. Нове покоління, що вивчатиме історію румунів, за прогнозами Цирді, у перспективі віддасть свої голоси правим партіям. Більшість з них виступають за об'єднання Молдови з Румунією.