Франк-Вальтер Штайнмайер – той, хто прийшов на зміну Йошці Фішеру

Але саме він тепер представлятиме Німеччину в світі.

До нових постатей у німецькій політиці доводиться звикати не тільки закордонним політикам. Також мало хто з німців навряд чи пізнає на вулиці, скажімо, Франка-Вальтера Штайнмайера, який нині обіймає посаду міністра закордонних справ. В повоєнній історії Німеччини соціал-демократи вдруге отримали право очолити зовнішньополітичне відомство. 1966-го року також у рамках великої коаліції німецьким МЗС керував Вллі Бранд, але він був значно відоміший за Штайнмайера:

„Звичайно я цікавився діяльністю своїх попередників, які встановили досить високу планку. Тепер я прагну досягти цього рівня. Зауважу, що не належу до тих, хто говорить, що з дитинства прагнув стати міністром закордонних справ”.

Те, що вибір зробили на користь 49-річного юриста, стало справжньою несподіванкою для політичного Берліна. Лише після того, як Петер Штрук, який в уряді Шредера обіймав посаду міністра оборони, та прем”єр-міністр федеральної землі Бранденбург Маттіас Плацек відмовилися від зробленої їм пропозиції, керівництво соціал-демократів звернуло увагу на Штайнмайера, який досі управляв справами у відомстві канцлера. Раніше про цю людину говорили швидше, як про політичного чиновника, а не як про політика. Науковий співробітник Німецького товариства зовнішньої політики Геннінґ Ріке вважає:

„Франк-Вальтер Штайнмайер краще розуміється на зовнішній політиці, ніж вважає більшість. Впродовж семи років він працював у відомстві канцлера і впливав на роботу всіх політичних відділів, у тому числі й зовнішньополітичного. На ділянці зовнішньої політики він, так би мовити, супроводжував всі зміни позиції канцлера.”

Кар”єра Штайнмайера пов”язана передусім з Ґергардом Шредером, а не з Соціал-демократичною партією Німеччини, в якій він, до речі, ніколи не мав жодної посади. Захистивши докторську дисертацію, юрист Штайнмаєр керував у Ганновері офісом прем”єр-міністра Ґергарда Шредера, потім нижньосаксонською державною канцелярією. Після перемоги на парламентських виборах червоно-зеленої коаліції Шредер забрав його із собою до Берліна, де Штайнмайер спочатку був уповноваженим у справах німецької спецслужби BND. Нарешті 1999-го року його призначили на посаду керівника відомства канцлера. Там Штайнмайер здобув славу успішного посередника, працелюбного співробітника, який лояльно ставиться до свого шефа. Про високу компетентність нового міністра закордонних справ свідчить і той факт, що він, як і Анґела Меркель, не залишив собі часу на роздуми. Говорячи про основні напрямки німецької зовнішньої політики, Штайнмайер зауважив:

„Проблема Ірану мені добре знайома, хоча з дещо іншої перспективи. Думаю, це не буде несподіванкою, якщо скажу, що наступними днями та тижнями ми звертатимо підвищену увагу на цю тему. Розвиток подій у Центральній Азії теж викликає у нас серйозне занепокоєння. Але передусім до кінця року найбільше ми займатимемося європейською політикою.”

У Європейському Союзі очікують від великої коаліції в Німеччині плідної співпраці. Днями прем”єр-міністр Люксембургу Жан Клод Юнкер заявив, що дует у складі соціал-демократів та християнських партій є доброю справою для Європи. Стосовно ж майбутньої політики щодо України, то тут член фракції соціал-демократів у Бундестазі Ґерд Вайскірхен нагадав:

„У коаліційній угоді, підписаній між соціал-демократами та християнським партіями, ми наголосили, що прагнемо приділяти Україні особливу увагу. В рамках Європейського Союзу ми готові зробити все для того, щоб Україна посіла своє чітке місце в трансатлантичних відносинах. Ми продовжуватимемо розробляти нашу політику добросусідства для того, щоб Україна мала кращий шанс для модернізації. Останнє, однак, це вже завдання самої України. Вона сама повинна докласти зусиль для подальшої демократизації та європеїзації.”

Однак повернімося до нового міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера, який змінив на цій посаді Йошку Фішера. Штайнмайер:

„Громадськості та засобам масової інформації доведеться звикати не тільки до нового імені, але й до іншої презентації політики.”

Говорять, що маленька донька Штайнмайера якось сказала про нього: „Тато живе в офісі”. Принаймні це вже точно зміниться. Оскільки в майбутньому „тато житиме переважно в літаку”. У четвер та п”ятницю новий глава зовнішньополітичного відомства планує злітати до Нідерландів, Італії та Іспанії, а в понеділок, як повідомляє газета „Rheinische Post“, Штайнмайер відправиться до США.

Ніна Веркгойзер, Володимир Медяний