Франція. Політінформація для відпочиваючих
23 липня 2006 р.
ав Франції і один з найймовірніших кандидатів на посаду глави держави.
Невідворотне наближення виборів змусили міністра озирнутися на своє чотирирічне перебування в органах влади та викласти свої думки з цього приводу на папері. Вийшло 280 сторінок, які було озаглавлено словом “Свідчення”. Книга побачили світ цього тижня. Той факт, що письменницькі таланти міністра було виявлено якраз на передодні виборів та ще й влітку, коли завжди спостерігається політичне затишшя і тому така подія цілком може потрапити у заголовки новин, Саркозі вважає – лише збігом обставин.
"Я написав книгу, щоб пояснити. Пояснити не для того, щоб виправдатися. Я прагнув написати книгу, щоб поділитися своїми думками. У ній не має жодних звинувачень на чиюсь адресу. У ній – лише пояснення."
Пояснення було видано небаченим для Франції накладом - 130 тисяч екземплярів. І таку подію, звісно ж, не змогли оминути найбільші засоби масової інформації країни. До того ж саме в цей час, здається, трохи менш напруженими стали стосунки Сарокозі із президентом Жаком Шираком – теж важлива новина для Французів.
Ніколя Саркозі очолює партію Ширака UMP. 51річний французький політик, батько якого угорець, а мати грецько-єврейського походження, зробив незвичну для Франції кар’єру. Він не закінчував, як більшість можновладців Національну школу адміністрації, але отримав юридичну освіту. На якомусь етапі здібного молодого політика помітив Жак Ширак, і протягом довгого часу Саркозі був президентським протеже. Втім потім вподобання Шарака змінилися.
“Ми не завжди погоджуємося один з одним. І це правда, що у наших стосунках – нині криза.”
Водночас Ширак нещодавно повідомив, що він не має причин сумніватися у здібностях можновладця Саркозі. Міністр відповів, що сприймає цю заяву з полегшенням.
Іще одним піар-ходом майбутнього кандидата в президенти вважають його особисту драму, розіграну за законами мексиканських мильних опер. Після сварки та розлучення із дружиною Сесілією, чоловік та його супутниця життя знову знайшли один одного і позували перед телекамерами в Римі. Як написав Саркозі, вони пережили кризу, як і мільйони інших людей. Але він, як і мільйони інших чоловіків, продовжує жити далі. Він просто насолоджується життям, і не гонить честолюбно вперед, не рахуючись із тим, що стоїть на його шляху. (Саме у цьому Саркозі часто звинувачують політичні противники). Відкидає він і закиди у популізмі. “Бути популярним – означає промовляти до французів про те, що їх турбує". І Саркозі говорить. Зокрема, про проблеми, пов’язані із напливом мігрантів.
“Я думаю, що проблема інтеграції іммігрантів стоїть дуже гостро. Не потрібно тут звинувачувати когось у занадто правих чи лівих поглядах. Потрібно подивитися на ситуацію. А вона - жахлива. І коли розгорілося насилля у Парижі, я пропонував, як можна вирішити проблему. І я обґрунтовую свою позицію. Я пояснюю чому я ухвалював ті рішення, які ухвалював.”
Саркозі відкидає звинувачення, що його політика призвела до останнього протистояння, коли молоді люди арабського та африканського походження громили Париж.
“Це ті родини і їхні діти, які приїхали до Франції 20 років тому. 20 років тому я ще не був міністром внутрішніх справ."
Саркозі презентує свою книжку на телешоу, відкрив спеціальну веб-сторінку їй присвячену, роздає автографи та влаштовує читання. Він розповідає, що хотів би бачити свою країну іншою. Нині ж вона, наче кролик, широко відкритими очима дивиться на удава глобалізації, який намагається її з’їсти. Саркозі вірить у оновлення та новаторські ідеї.
Книга під назвою “Свідчення” - найкраще читання для відпочиваючих, – говорить міністр. Це – присмак передвиборчої кампанії, усі радощі якої французи зможуть відчути вже на початку вересня. Коли повернуться з відпустки.
Тетяна Карпенко