Безвідповідальні депутати ВР

Чинний склад Верховної Ради не став зразком відповідальності. Про це свідчить моніторинг, проведений порталом "Слово і діло" - громадською організацією, що перевіряє виконання політиками своїх обіцянок. Партійні програми та обіцянки мажоритарників залишаються здебільшого інструментом передвиборчої боротьби. Більшість з них забувають про обіцяне одразу після отримання своїх мандатів, стверджують громадські спостерігачі.

Найвідповідальніші фракції

Найбільш реалізованими передвиборчими програмами за першу половину легістратурного терміну нинішнього складу українського парламенту, за версією моніторингу експертів порталу "Слово і діло", стали програми проурядової фракції "Народний фронт" (НФ) і пропрезидентського Блоку Петра Порошенка (БПП). Найбільш відповідальною стала фракція "Народного фронту", які повністю або частково виконала дев'ять передвиборчих партійних обіцянок із 13. Як зазначила під час презентації результатів моніторингу в понеділок, 15 травня, директорка і шеф-редакторка порталу Катерина Пітєніна, найбільша фракція парламенту - БПП - цілком реалізувала чотири передвиборчі обіцянки зі семи пунктів своєї передвиборчої програми. 

Політолог Валентин Гладких зазначив, що менш чисельні фракції "Самопоміч", "Батьківщина", "Радикальна партія Ляшка" (РПЛ) і "Опозиційний блок" (ОП) роздали найбільшу кількість передвиборчих обіцянок. Але програми РПЛ і ОБ мали найбільше популістських гасел, що негативно вплинуло на їх реалізацію. Так, з 20 обіцянок РПЛ близько половини є відверто популістські і взагалі не належать до компетенції депутатів.

Хвороба популізму і "законодавчий спам"

Найменше виконаних обіцянок, як стверджує моніторинг, в "Опозиційного блоку". Це пов'язано з тим, що програма партії містила чимало популістських пунктів, вважає Катерина Пітєніна. "Законопроекти її членів не виносяться на розгляд парламенту через нереальність виконання законодавчих ініціатив, законодавчий спам, спрямований тільки на потрапляння у стрічки новин", - пояснила вона. А Валентин Гладких додав, що ОП не голосує навіть за ті законопроекти, які скеровані на реалізацію їхніх обіцянок, якщо їх ініціює не ця фракція, а політичні конкуренти з правлячої коаліції.

Гладких зазначив, що передвиборчі обіцянки політиків і досі не стали в Україні програмним обов'язком партій і кандидатів, які лише спекулюють на очікуваннях суспільства. "Доки виборці не почнуть вимагати від депутатів виконання обіцянок, ситуація не зміниться. Ці обіцянки розглядатимуться політиками лише як інструмент передвиборчої боротьби", - сказав Гладких.  

Під час першої половини свого терміну нинішній склад парламенту був пасивним і безініціативним, постало багато проблем із дисципліною депутатів, прогулами пленарних засідань, загальний рівень парламентської культури дуже низький, вважає директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. "Це був період буденної роботи, але "зависла" ціла низка реформ і кадрових рішень: у Нацбанку, Фонді держмайна, Центрвиборчкомі, Рахунковій палаті", - зазначив він.

Прогули і неефективна робота

За даними Комітету виборців України (КВУ) 51 депутат парламенту пропустив понад 90 відсотків з 1 312 голосувань, що відбулися на 42 пленарних засіданнях у Верховній Раді від початку 2017 року. Найбільше серед них представників Опозиційного блоку - 19 із 43 депутатів, а також депутатської групи "Відродження" - 12 із 26 членів фракції. Персональними лідерами з неголосування стали Євген Бакулін з Оппоблоку та Денис Дзензерський з проурядової фракції "Народний фронт". А також розшукувані правоохоронцями втікачі з України: Сергій Клюєв (Оппоблок) та Олександр Онищенко ("Батьківщина").

Голова КВУ Олексій Кошель у коментарі Deutsche Welle назвав серед тих, хто систематично не голосує на засіданнях парламенту колишніх командувачів добровольчих батальйонів Семена Семенченка і Андрія Білецького, а також екс-сотника самооборони Майдану Володимира Парасюка. Але в цій компанії опинилися й всі лідери Опозиційного блоку: Євген Мураєв, Вадим Рабінович, Юрій Бойко і Олександр Вілкул. "Водночас, ці прогульники щомісяця витрачають десятки годин на участі в прямих ефірах на телебаченні, де розповідають, як вони захищають інтереси виборців", - зазначив Кошель. Він повідомив, що згідно з даними  апарату Верховної Ради, з початку року із заробітної плати депутатів-прогульників за пропуски засідань вирахувано 1,7 мільйонів гривень.

Але за рейтингом законотворчої активності порталу "Слово і діло", Євген Мураєв у березні став лідером із кількості поданих проектів законів. Олексій Кошель вважає, що таку активність в жодному разі не можна вважати показником ефективної роботи депутата. "Мураєв і за своєї присутності в парламенті, як і половина його колег по фракції, не бере участі навіть в технічних голосуваннях, саботуючи роботу Верховної Ради", - сказав Кошель. За його підрахунками, нинішній склад парламенту за роки своєї роботи зареєстрував близько восьми тисяч законопроектів і проектів постанов, які "нереально розглянути навіть якби депутати працювали 24 години впродовж 365 днів".