1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Цицерон нині носить уніформу

10 квітня 2006 р.
https://p.dw.com/p/ALuG

Європейські видання присвячують свої матеріали темі можливого нападу США на Іран. Нещодавно з’явилася інформація про те, що Сполучені Штати розмірковують над тим, щоб застосувати ядерну зброю проти Тегерана. Преса по-різному коментує цю інформацію, але більшість схильна вважати такі плани помилковими. Приміром, Британська The Times пише з цього приводу, що подібні погрози з боку Вашингтона є контрпродуктивними:

Це не було би ані дивним, ані неправильним, якщо би плани щодо військового удару дійсно розглядали би. Потрібно завжди зважати на будь-яку можливість. Втім, те, що цю можливість презентували таким чином, ніби то її скоро намагаються запровадити в життя, є безвідповідальним.

Пише The Times і продовжує:

Існують три невідворотні загрози. Перша заключається в тому, що усі подібні розмови підсилюють уявлення у мусульманських країнах про те, що американська адміністрація є анти-мусульманською. Друга – союзникам Вашингтона все складніше утримувати об’єднаний фронт у питанні Ірану, якщо виборці вважають, що він включає в себе військову операцію. І по-третє, подібні розмови дають радикально налаштованим правителям в Ірані виправдання для розчавлення опозиції під прикриттям необхідності об’єднання нації. – пише The Times

Бельгійське видання De Morgen з Брюсселя зазначає, що напад на Іран був би абсурдним:

Не зважаючи на те, що навколо планів військового втручання американців ще багато нез’ясованого, можна сказати з певної впевненістю одне: Напад на Іран – є найбезглуздішим, що Сполучені Штати нині можуть зробити і є багато в чому навіть абсурдним. – констатує De Morgen

Тему продовжує Sächsische Zeitung з Дрездена. Щодо американських планів нападу на Іран видання вважає, що їх не варто впроваджувати у життя:

Немає жодної причини сумніватися в інформації, згідно з якою, уряд США почав розробляти різноманітні сценарії війни проти Ірану. „Можливість військового втручання”, про яку так багато говорили, була не лише гарною фразою, а і свідомою погрозою у суперечці з Іраном, який прагне отримати власну ядерну зброю. Втім, це не означає, що напад - вже вирішена справа. Зовсім не так, як це було з Іраком, де з самого початку ішлося про політичне рішення силового скинення режиму і тільки потім почали шукати якесь можливе обґрунтування цієї операції. Військова суперечка ж з Іраном буде для уряду США останнім засобом, коли усі інші політичні та дипломатичні можливості буде вичерпано. – зауважує Sächsische Zeitung

Видання Berliner Morgenpost у атомному конфлікті з Іраном порівнює США із Римською імперією:

Президент США Джордж Буш думає, що якщо Іран має ядерну зброю, може розпочатися гонка озброєнь. Він вірить, що той, хто бажає врятувати угоду про нерозповсюдження ядерної зброї, має її насаджувати усією силою. Його генерали це бачать. Але вони водночас вважають, що перше застосування атомної бомби може налаштувати світ проти Америки, і змусить повірити, що США втратили можливість встановлювати владу по-іншому, ніж із застосуванням сили. (...) На дебати виставлені основоположні питання політики та моралі, які варті того, щоб лягти у підвалини нового Риму. Цицерон нині носить уніформу. – стверджує Berliner Morgenpost

Hamburger Abendblatt має іншу думку і вважає, що народу Ірану варто допомогти звільнитися від диктату кліриків.

Той хто бажає відмовитися від застосування сили, говорить про результати переговорів на розсуд Ірану. В будь-якому разі ніхто не має базікати про те, що потрібно лишень кидати бомби на країну, щоб народ скинув її режим. (...) Щоб запобігти атомному озброєнню в Ірані, єдиною можливою військово-оперативною ціллю було би знищення іранських атомних об’єктів. Щоб виграти час. Щоб іранці змогли зробити те, що мають зробити. А саме, звільнити самих себе. – пише Hamburger Abendblatt

Австрійська Salzburger Nachrichten вважає, що на режим у Тегерані потрібно тиснути, але відкидає можливість завдання американцями ядерного удару по Ірану:

Існують усі причини боротися з атомними планами Ірану та тиснути на режим у Тегерані. Є привід непокоїтися, коли керівник держави вимагає стерти з карти іншу державу Близького Сходу – так як про це заявив президент Ахмадінеджад. Поєднати божевілля радикалів в Тегерані разом із божевіллям атомного удару, є, і в цьому можна бути впевненими, невірною стратегією. Не зважаючи на те, що подібна акція може викликати в усьому світі велику пожежу, навіть єдина супердержава цього світу не має вдаватися до ядерного нападу. – зазначає Salzburger Nachrichten

Огляд преси підготувала Тетяна Карпенко