1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Без страховки

Алоіс Берґер, Олена Перепадя3 травня 2013 р.

У Німеччині сотні тисяч людей живуть без медичної страховки. Вони бояться йти до лікаря, що часом призводить до серйозних наслідків. Об'єднання лікарів закликає лібералізувати до них ставлення.

https://p.dw.com/p/18Rdt
На прийомі у лікаря
На прийомі у лікаряФото: picture-alliance/dpa

Спочатку Марианна Сантос, яка мешкала в Карлсруе, намагалась ігнорувати біль. Пізніше цей біль у поєднанні з німецькою системою охорони здоров'я майже коштував їй життя, оскільки лікар швидкої допомоги, якого викликала бразилійка, відмовив у наданні послуг. "Через те, що у мене була відсутня медична страховка, я мала заплатити 400 євро готівкою, - розповідає Марианна. - Таких коштів у мене при собі не було".

Тоді дівчина сама поїхала на таксі до лікарні, але наразилась там на схожі проблеми: "Вони вимагали у мене 400 євро за огляд, 300 євро за лікування та ще 400 - на ліки - і все наперед", - пояснює дівчина. Незважаючи на те, що жінка корчилася від болю і ледве могла ступити кілька кроків, вона не отримала медичної допомоги. Марианна поїхала з лікарні і вижила лише завдяки везінню.

Ціна питання

Коли немає картки медичного страхування, допомагає лише готівка
Коли немає картки медичного страхування, допомагає лише готівкаФото: Fotolia/PhotographyByMK

Звичайно, цей випадок винятковий, але не поодинокий. Лікарі в Німеччині зобов'язані надавати допомогу в невідкладних випадках і без наявності страховки, оскільки згодом кошти можуть бути відшкодовані соціальною службою. Втім, що є невідкладним випадком? Межі визначення цього поняття вельми розпливчаті: особливо, коли до ескулапів та лікарень звертаються іноземці без карток медичного страхування. Ті дають "задній хід", побоюючись подальших труднощів з оплатою своїх послуг.

До цього додається непевність у тому, а чи не зобов'язані медики повідомляти про таких пацієнтів до відомства у справах іноземців? Адже донедавна закон про статус іноземців зобов'язував  лікарів говорити чиновникам, що вони лікують людей, які нелегально перебувають у Німеччині. Ця норма була змінена 2009-го року, і відтоді медики у таких випадках можуть посилатись на лікарську таємницю. Втім, сам закон залишає без відповіді питання, чи відсутні будь-які обмеження професійної таємниці і чи звільнені від обов'язку повідомлення усі медичні працівники?

Краще бути хворим, ніж депортованим

Саме тому Комісія з питань етики Федеральної палати лікарів (ФПЛ) вимагає від уряду Німеччини ухвалити більш гнучкі правила для поводження з людьми, у яких відсутнє медичне страхування. "Не може такого бути, що мігранти через страх депортації або через відсутність, власне, страховки, або зовсім не звертаються до лікаря, або роблять це, коли вже надто пізно", - заявив Ульрих Клевер, уповноважений з прав людини ФПЛ, у четвер, 2 травня, на прес-конференції в Берліні.

Таня Кронес, яка сприяла виробленню позиції етичної комісії ФПЛ з цієї теми, пропонує, щоб кошти лікарям відшкодовувала держава. Тоді, вважає експерт, медпрацівники можуть не озвучувати імена пацієнтів: "Вихідна теза така, що має бути анонімний лікарняний, який уже апробовано в скандинавських країнах", - пояснює вона. Як наголосила Кронес, важливо, щоб лікування та можлива депортація не були ланками одного ланцюга.

За оцінками Комісії з питань етики ФПЛ, у Німеччині нині проживають від 200 тисяч до 600 тисяч людей, у яких відсутні договори медичного страхування. Серед них "підпільники", щодо яких вирішується питання про депортацію, особи, заяви яких про надання притулку відхилені, особи без громадянства, а також діти, чиї батьки перебувають в Німеччині на сумнівних умовах. У групі ризику також і громадяни Євросоюзу - наприклад, з Болгарії та Румунії, які не мають медичних страховок та нелегально працюють на будівельних майданчиках чи в домогосподарствах.

Благодійсть все не покриє

Втім, у багатьох містах уже існують організації на кшталт Medinetz чи Malteser Migranten Medizin. Це об'єднання лікарів та благодійних організацій - як от Мальтійської служби допомоги, - які надають медичні послуги людям без страховок. Звичайно, анонімно і безкоштовно. Проте і вони б'ють на сполох, адже їхня практика свідчить, що люди "без паперів" надто довго не наважуються звернутись за допомогою. "Часто пацієнти вичікують, поки зі звичайного кашлю не розвинеться запалення легенів, - скаржиться Клаус Вальраф з Мальтійської служби допомоги. - Вони приходять тільки тоді, коли, наприклад, поламані кістки уже зрослись неправильно, і хворі потребують медичного втручання".

Понад 70 тисяч звернень зафіксували за останні 12 років у Malteser Migranten Medizin - організації Мальтійського ордену, у якій надають медичні послуги мігрантам. Фінансування уможливилось тільки через пожертви та готовність лікарів допомагати людям, які опинились у скруті. Такі організації "затикають" дірки, що їх має система охорони здоров'я у Німеччині.

Проте благодійні організації не можуть надати допомогу усім, хто її потребує. Нелегальні біженці, які допомагають збирати врожаї на селі, шансів на її отримання вчасно практично не мають. Організації з надання допомоги мігрантам концентрують свою роботу у густонаселених територіях. На селі люди прив'язані до місцевих лікарів.

Без бюрократії: медики з Мальтійської служби допомагають мігрантам
Без бюрократії: медики з Мальтійської служби допомагають мігрантамФото: picture-alliance/dpa

Ті ж зазвичай остерігаються нелегалів та їхніх часом занадто складних проблем, вважає уповноважений з прав людини етичної комісії ФПЛ. Ульрих Клевер зазначає: "Це як бюрократичні, так і емоційні застороги, які віддзеркалюються у практиці з кожним таким випадком".  Багато медиків перенапружені як психологічно, так і економічно: "Якщо ти хочеш вести структуровану та економічно вигідну діяльність - власне, чого ми і вимагаємо від лікарів, - то тоді це справді заважає", - каже Клевер і додає, що, мабуть, саме через це багато лікарів і "відфутболюють" іноземців без страховки.

Смерть, якої можна уникнути

Випадки на кшталт того, що стався з Марианою Сантос, котру незважаючи на сильний біль, виставили з лікарні у Карлсруе, на думку представників Федеративної палати лікарів, таки є винятковими. Молода бразилійка через два дні уже перебувала на своїй батьківщині, де їй діагностували цистит. Запалення уже торкнулось і нирок: "Власне, ще кілька годин - і все, - згадує Марианна, яка нині працює журналісткою у Бонні. - Було б уже пізно".

Однак, так везе не всім. Ульрих Клевер працює гінекологом у Фрайбурзі. Він розповів про жінку з Македонії, рак матки якої ще можна було б зупинити. Проте ніхто не брався за лікування нелегалки. Те, що він як лікар не зміг її врятувати, оскільки саме до нього жінка звернулась запізно, є однією з причин, чому він так енергійно бореться за гуманніше ставлення німецьких чиновників до хворих без медичної страховки. 

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою