Чи варто робити Заходу ставку на Януковича? – Die Welt

Німецька газета Die Welt вмістила статтю „Янукович за нейтралітет України”, в якій берлінський політолог Александер Рар аналізує ситуацію в Україні. Автор, зокрема, нагадує:

Короткий візит українського президента Віктора Ющенка на початку лютого до Німеччини нічим особливо не вирізнявся. Герой „помаранчевої революції” нині є лише тінню себе колишнього. На його тлі дедалі сильнішим виглядає прем’єр Віктор Янукович, якого „помаранчева” хвиля спершу змила, але який зміг об’єднати більшість голосів за себе на парламентських виборах 2006 року. (...) Наприкінці місяця голова уряду України відвідає Берлін. Економіка вже цього очікує. Адже саме він керує економічними процесами в своїй країні й відкриває її для іноземних інвестицій. Йому вдалося налагодити напружені відносини з Росією й наповнити державні запасники здешевленими російськими енергоносіями, констатує сам Янукович. Водночас він не прагне інтеграції з Росією, а навпаки шукає шляху до євроатлантичної спільноти, –

описує позицію українського прем’єра Александер Рар у газеті Die Welt. Далі автор ставить риторичне запитання:

Чи варто робити Заходу ставку на Януковича? Чи здатний він гарантувати стабільність у своїй країні? Новий конституційний конфлікт і нові нескінченні передвиборні перегони можуть остаточно знесилити Україну. З іншого боку, Янукович ніколи не досягне довіри в людей на українському Заході. Так, як і Ющенко проґавив шанс після кольорової революції стати президентом усіх українців, передусім і тих, які живуть на Сході. Українські виборці сьогодні знову чітко поділені у своїх симпатіях на табори за Януковича й за Тимошенко. Пряме протистояння між цими політиками, якщо дійде до дострокових президентських виборів, означало б неймовірний струс для України, який міг би навіть означити нову кольорову революцію, - читаємо в газеті Die Welt, яка виходить у Берліні.

Європейські видання продовжують коментувати дискусію навколо нової ролі в міжнародній політиці, яку намагається перебрати на себе Росія. Британська Financial Times зокрема пише:

Російський президент Володимир Путін почувається самовпевненішим, завдяки здоровій економіці та встановленому „порядку” в його політичній системі. Тепер він прагне ще й коректного визнання ролі Росії на міжнародній політичній арені. В цьому Путін правий і неправий. Він має рацію, що єдино-полярний світ, який постав після розпаду Радянського Союзу, є нестабільним і поступово просто зникає. Але його критику такого розкладу в світі можна застосувати й до російської „керованої демократії”. Адже справжню владу в Росії тримає в своїх руках лише Кремль. А демократія втиснута в дуже сурові рамки, - аргументує Financial Times з Лондона.

Німецька газета ділових кіл Handelsblatt наводить такі порівняння:

Якщо дипломатія є мистецтвом говорити гарними словами про огидні речі, то це не є світом президента США Джорджа Буша. Але так само це і не світ російського лідера Володимира Путіна. Замість того, щоб рішуче, але дипломатично відхилити плани США й завоювати собі в такий спосіб союзників у Європі, він зчинив лемент проти Вашингтона й погрожує зривом угод. Таким чином він ще раз робить ведмежу послугу своїй країні. Це все схоже за якістю на нещодавні закручування енергетичних кранів сусідам – Україні та Білорусі, - переконане видання Handelsblatt, яке виходить у Дюссельдорфі.

До іншої теми. Французька газета Le Figaro звертається до намагань Держсекретаря США Кондолізи Райс відновити мирний процес між ізраїльтянами й палестинцями:

Як правило, Кондоліза Райс не витрачає свою енергію на кризи, з яких неможливо знайти вихід. Саме тому вона дуже рідко їздить на Близький Схід. Але той факт, що вона цими днями була в Єрусалимі, дає підстави сподіватися на зміни. Водночас американська дипломатія в Іраку вирізняється лише своїми провалами й стоїть за крок від конфронтації з Іраном. Тому Райс намагається досягти прогресу на Близькому Сході через ізраїльсько-палестинський конфлікт. Але, на жаль, в цьому регіоні неможливо надолужити прогаяне. Намагання Кондолізи Райс відбуваються занадто пізно, - переконана Le Figaro.

У продовження теми німецька газета Thüringer Allgemeine зазначає:

Це буде дуже складним завданням. Обидві сторони справді оголосили про готовність до діалогу. Але протверезіння під час близькосхідного саміту виявиться набагато очевиднішим, ніж той рух, який може з’явитися в цій справі, - читаємо у Thüringer Allgemeine, яка виходить у Ерфурті.