Чи повинен Фішер піти у відставку?

у?

Бонська газета ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР пише:

Чинному німецькому уряду треба віддати належне: у справі політичного піару він – неперевершений. Приклад цього ми могли побачити у суботу. Міністр закордонних справ ще не завершив своєї промови у Кельні, де він бере на себе відповідальність за прорахунки у «візовій афері», а федеральний канцлер вже заявляє, що «захоплений» його виступом. Наскільки великою повинна бути проблема, якщо німецькі політики першої величини так себе демаскують! Канцлер захоплений тим, що його заступник чинить помилки? –

запитує ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР і відповідає на нього в такий спосіб:

Ні, на увазі малося зовсім інше. Шредер захоплений, бо він повинен бути захопленим тим, як Фішер вдало перевів удар, закинувши опозиції, що та, мовляв, називає всіх українців злочинцями. Про те, що ніхто з опозиції таких слів не вживав, він замовчує. Напад був і залишається найкращим захистом, –

підкреслює ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР і веде далі:

Голова Християнсько-демократичного союзу Анґела Меркель має у будь-якому випадку рацію: вже багато німецьких політиків подали у відставку з високих постів за гріхи, які були значно меншими, аніж «візова афера». Але не можна зробити те, чого тобі зробити не дадуть. Фішер залишатиметься на своїй посаді, незалежно від того, наскільки наполегливо опозиція вимагатиме його відставки. Адже це зрозуміло: без Фішера червоно-зелена коаліція поховає сама себе. І що б він там не вчинив, що б не приховав – він повинен залишитися. Тому наївним було б запитання: що означає промова міністра закордоних справ? Те, що він лише перелічує помилки чи таки бере на себе відповідальність? Усе це – лише показне. В дійсності все залишатиметься вкрите туманом, – прогнозує ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР.

Значно прихильніший щодо Йошки Фішера коментар подала газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ:

Чи повинен міністр піти зі своєї посади, оскільки він припустився помилок? Це – питання суб»єктивного виміру. Опозиція вимагатиме його відставки вже хоча б тому, що вона є опозицією. Але міністр залишатиметься на своїй посаді, оскільки цього дуже бажає його шеф – федеральний канцлер. Ґергард Шредер переконаний, що Фішер має доволі політичних і моральних сил, аби вистояти цю бурю. І вони обоє переконані, що для долі уряду буде краще, якщо кабінет залишатимется незмінним, –

вважає ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ. Далі газета пише:

Тож Фішер залишиться і Шредер підтримуватиме його аж до спільного фіаско або нової перемоги на виборах. Помилки міністра є зрозумілими і він зрештою їх публічно визнав: лібералізація візового режиму призвела до зростання числа злочинів, пов»язаних з контрабандою й перш за все – з України. Водночас треба зазначити, що після приходу нового уряду значно зросла кількість осіб, котрі змогли приїхати до Німеччини. Свобода пересування належить до провідних демократичних цінностей. І це повинна знати й Анґела Меркель зі своєю ендеерівською біографією, –

нагадує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ і висловлює таку думку:

Фішер допустився явних прорахунків у візовому питанні, це – безсумнівно. Але хіба він не виконував гідно свою функцію, починаючи з 1998 року: під час косовського конфлікту, в період глобальної терористичної загрози, в часи іракської війни, після руйнівного цунамі. У порівнянні з цим «візова афера» є, хоч прикрою ложкою дьогтю, але недостатньою, аби вимагати відставки міністра – переконана ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Тему продовжує газета ГАНДЕЛЬСБЛАТ:

Про що йде мова? Про адміністративні прорахунки, які не спричинили серйозних наслідків чи про небезпеку для країни і життя її громадян? Дивним чином саме на ці запитання розслідування візової афери ще не дало чіткої відповіді. Безумовною, до гіршого висновку підштовхують звинувачення опозиції, що, мовляв, «візова афера» призвела до зростання примусової проституції, що німецька економіка зазнала мільярдих збитків через залучення нелегальних робітників. Але підтвердити саме ці звинувачення так і не вдалося. Принаймні з огляду на кримінальну статистику тих років не можна говорити про збільшення кількості згаданих злочинів. Центр допомоги жертвам торгівлі людьми не зафіксував зростання числа осіб, що займалися примусовою проституцією. Та й загалом частка українців у нелегальних заняттях, наприклад у домашньому господарстві чи як майстрів-ремонтників, значно менша порівняно з польськими чи балтійськими колегами, котрим не потрібно виробляти візу, – зазначає ГАНДЕЛЬСБЛАТ.

Oгляд німецької преси підготував Любомир Петренко