1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чоловіків портібно захищати

28 листопада 2005 р.

Європейський досвід активно переймають в Україні. У Херсоні, за зразком деяких європейських держав, чоловіки почали активно виступати проти насилля над представниками сильної статі. Від знущань у сімї та на роботі чоловіки менш захищені ніж жінки, вважають активісти міської громадської організації «Чоловіки проти насилля».

https://p.dw.com/p/AM8I
Фото: BilderBox

Досвід створення організації, яка б надавала специфічну допомогу представникам сильної статі, херсонці запозичили у Швеції. Там проблему насилля над чоловіками вже досить давно вивчають соціологи та психологи. В Україні цьому приділяють дуже мало уваги, каже заступник голови Херсонського громадського центру «Чоловіки проти насилля» Олександр Ячменьов.

Шведи прийшли до цього вже давно. Вони створили організацію „Men against violence“, яка вирішує аналогічні проблеми у країнах Європи. Ми подумали про те, що в Україні є такі ж чоловіки , як у Швеції. Вони отримують теж мало уваги від соціальних служб. І ми вирішили спробувати.

Експеримент удався. Молоді херсонські соціологи, психологи та юристи створили центр, куди можуть звернутися чоловіки, які постраждали чи то від насилля в сімі, чи то від торгівлі людьми, або ж і ті, хто самі є джерелом насилля, але не знають як цьому зарадити. Говорить Олександр Ячменьов.

Таких чоловіків, як не дивно, у нас багато. Часто вони не кажуть про це, бо у силу чоловічих рис характеру, вони скритні і замовчують свої проблеми, тому буває так, що шукають розради у алкоголі, наркотиках. Ми вирішили підібрати фахівців, щоб допомогти таким людям.

Олександр розповідає, що проблеми з якими чоловіки звертаються до їхньої організації мають, частіше за все, психологічний характер. Але іноді вирішувати їх доводиться не тільки психологічними, але і популярним народними методами, щоб чоловік трішки розслабився та спокійно розказав що його тривожить.

Частіше за все це невміння керувати собою в якихось конфліктних ситуаціях. Це результат неправильного соціального виховання, результат дитячих проблем. Іноді буває так, що приходять чоловіки, які постраждали від насилля, десь шукаючи кращої долі за кордоном, або ті, які не можуть поставити так відносини у родині, що їх іноді жінки виховують качалкою.

Найчастіше до організації за допомогою звертаються юнаки та молоді чоловіки. Старше покоління соромиться своїх проблем. Але Олександр Ячменьов розповідає, що був випадок, коли до них звернувся літній чоловік, якого побила дружина. Спеціалісти центру зарадили і у цій ситуації.

Прийшов чоловік побитий дуже сильно. І ми його приютили поки загоювалися його побої. За цей час він розповів про конфлікт з дружиною. У них була різна комплекція: він маленький і худорлявий, вона колишня спортсменка. Вона не витримала і побила його. За цей час за їхніми спинами їх помирили. Вони поїхали додому і кажуть, що з тих пір у них все було добре.

У херсонському центрі «Чоловіки проти насилля» гендерна рівність. Тут працюють як представники сильної статі, так і прекрасної половини людства. Саме тому, вважає Олександр Ячменьов, до них іноді звертаються і жінки.

Доводилося консультувати жінок, які приходили отримати консультації від спеціалістів. Адже у нас є фахівці-психологи. Якщо жінка хоче отримати допомогу саме у нас, то все що в наших силах ми пропонуємо їй.

У найближчих планах організації «Чоловіки проти насилля» є створення реабілітаційного центру, для тих, хто потребує захисту. Зараз Олександр зі своїми колегами пише проект для цього цетру. Реалізувати його планують до кінця наступного року.

Маємо на меті створити центр, в якому б чоловіки, які потребують допомоги, могли проживати. Або ті, які приїхали з заробітків, так звані жертви торгівлі людьми, або ті які не мають житла чи роботи. Всі вони могли б жити в цьому центрі і отримувати психологічну чи медичну допомогу.

Досвідом створення організації «Чоловіки проти насилля» херсонці готові поділитися з усіма охочими. Цим проектом вже зацікавилися чоловіки з Вінниці, Луганська та Ужгорода.

Лілія Гришко