Чому в Німеччині не зустрінеш безпритульних собак

Собаки в такій багатій країні як Німеччина практично не мають жодного шансу перетворитись на безпритульних тварин. Якщо собака загубився або втік, за лічені дні його знову піймають, повернуть власнику або направлять до притулку для тварин. Якщо собака вільно бігає вулицями, то можна не сумніватись, що хтось обов'язково зателефонує до притулку для тварин або до спілки із захисту тварин і собаку відразу заберуть. "Собаки не мають часу здичавіти - їх відносно швидко приносять у притулки", - розповідає представник німецької Спілки захисту тварин Маріус Тюнте.

Без господаря

Основною причиною, чому собака опинився на вулиці може бути те, що тварина просто втекла чи загубилась. Але залишитись без господаря можна й з інших причин - проте всі тварини так чи інакше опиняться у притулках.

Інколи люди і в Німеччині відмовляються від тварин через нестачу коштів. Не слід забувати, що утримання собаки доволі дороге задоволення. "Від народження і до смерті, можна вважати, що все життя собаки в Німеччині коштує близько 15 тисяч євро", - каже Тюнте. Ця сума звичайно відносна. Залежить вона від того, яким кормом годувати тварину і як часто вона хворіє. Крім того, у Німеччині є податок на собаку. Його розмір варіюється залежно від міста і породи. Так, пітбуль - небезпечніший, тому і податок на нього більший. Як каже представник спілки, податок може бути 50-60 євро на рік, а може досягати і кількох сотень євро. 

Інша причина - господар не в змозі більше самостійно дбати про тварину. "Ми маємо тварин, які потрапили до нас, бо господар опинився в лікарні, заарештований, або якщо тварину конфіскували, через погане поводження з нею господаря", - зауважує співробітник притулку для тварин імені Клари Варенхольц у Дюссельдорфі. Притулок розрахований на близько 400 тварин.

Після того, як тварина потрапила до притулку, вона чекає на нову сім’ю. У деяких притулках за собаку з її майбутніх нових господарів можуть попросити плату - це кожен притулок вирішує для себе сам. Стареньких і кволих тварин віддають безкоштовно. Якщо ж купувати тварину від селекціонера, це може обійтись від 1500-2000 євро.

Контроль за добробутом тварин 

У Німеччині діє закон, що захищає тварин. Піклуватись, щоб на вулицях не було безпритульних тварин мають міста. Але, як каже Тюнте, не в кожному місті міська влада може собі дозволити мати власний притулок. Тому міста часто користується послугами притулків для тварин, що фінансуються приватними особами.

"Притулок зазвичай підтримується якимось об’єднанням. Так, у Бонні - це Спілка захисту тварин Бонна. Вона опікується притулком та фінансує його", - каже представник спілки. Такі організації, як правило, існують частково за рахунок членських внесків, а частково за рахунок пожертв. Коли тварину знайшли або, наприклад, конфіскували у господарів, то місто оплачує її розміщення в притулку.

Побачити собаку, що живе на вулиці в Німеччині все ж таки можна - біля безхатченків. Але безпритульними цих собак вважати не слід, хоча їхні господарі і не мають власного даху над головою. Як розповів співробітник притулку в Дюссельдорфі, часто безхатченки дбають про тварин краще, ніж дехто, в кого в соціальному плані все в порядку. 

Цікаве спостереження зробив французький письменник і журналіст Жан Ролен. На його думку, безпритульні собаки є індикатором екстремальних кризових ситуацій. Чим критичнішим є становище людини, суспільства, тим частіше зустрінеш і безпритульних собак, вважає Ролен. "Безпритульні собаки - ознака невдоволення серед людей", - написав Жан Ролен у своїй книзі "А слідом за ним мертвий собака…"