1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому не люблять політиків

27 квітня 2010 р.

Соціологічні дослідження щоразу доводять: політики мають погану репутацію серед людей. Чому це так, ламають голову як самі політики, так і політологи. Німецькі журналісти заповзялися знайти відповідь на це питання.

https://p.dw.com/p/N7Sa
Фото: picture-alliance/ dpa

Політики хочуть лише влади. Політики багато обіцяють і мало виконують. Політики займаються лише чварами. Це три найпоширеніших уявлення про державних мужів. За такого стану справ дивно, що взагалі ще знаходяться молоді люди, які йдуть у політику, зауважує голова німецького Бундестагу Норберт Ламмерт. З іншого боку, каже він, диму без вогню не буває. Все, що трапляється у звичайному житті, трапляється й у політиці, тому не варто очікувати завищених моральних чеснот від представників гільдії народних обранців, додає Ламмерт.

З метою з’ясувати, в чому причина нелюбові до політиків, Федеральний центр політичної освіти ініціював проект, у рамках якого телевізійники упродовж тривалого часу відстежуватимуть робочі будні одинадцятьох німецьких політиків. Окрім звичайної повсякденної роботи, політичні керманичі регулярно зустрічатимуться й вестимуть дискусії з учнями старших класів. Ініціатори проекту вважають це цікавою нагодою поспостерігати за політиками в ролі звичайних людей.

Формула політичного успіху

Одним з учасників проекту є прем’єр-міністр землі Бранденбург Маттіас Платцек. Він належить до рідкісних винятків серед політиків – виборці його люблять. Він уже вісім років керує земельним урядом, і його двічі обирали на цю посаду. Багато хто з його колег по політичному цеху заздрять його рідкісній популярності. У чому секрет успіху Платцека?

«Я часто їжджу по нашій федеральній землі. Я ніколи не належав до типу політиків, які комфортніше почуваються за письмовим столом, аніж на вулиці. Хоча письмова робота теж необхідна, у цьому немає сумніву, однак мені приємніше зустрічатися з людьми, безпосередньо спілкуватися з ними, дискутувати. Суперечка – теж корисна річ, якщо відбувається у відповідному стилі, не виходячи за певні рамки. І я постійно мав відчуття, що під час таких зустрічей і дискусій вчишся найбільше. І коли потім повертаєшся до робочого столу, то вже приймаєш рішення під впливом того, що думалося, відчувалося, хотілося в народі», - ділиться досвідом Маттіас Платцек.

«Добра» і «погана» політика

Якоїсь чіткої формули успішного іміджу політика не існує, але певні рекомендації в рамках цього проекту цілком можна зробити, зауважує президент Федерального центру політичної освіти Томас Крюгер. «У нашому проекті йдеться про саме поняття іміджу, про різницю між самосприйняттям та сприйняттям іншими людьми, що є набільшою проблемою у політиці. Ідеться про «добру» і «погану» політику, про фактори політичного впливу. А також про оцінку політиків простими людьми, що можна вважати успіхом у політичній сфері, а що є невдачею. Ми приділяємо також особливу увагу відносинам молоді й політики», - підсумовує Крюгер.

Результатом проекту стане документальний фільм, який продемонструють на першому каналі німецького телебачення ARD.

Автори: Марсель Фюрстенау / Христина Ніколайчук

Редактор: Тетяна Бондаренко