1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Напади на журналістів

Каріна Оганесян12 квітня 2014 р.

Мітингувальники на Майдані у Києві були раді висвітленню їхнього протесту в ЗМІ. А от у Донецьку зовсім інша картина. Журналістам заважають виконувати професійні обов'язки, їх залякують і переслідують.

https://p.dw.com/p/1Bh47
Відеоспостереження зафіксувало підпалення автомобіля журналіста Олексія Мацуки
Відеоспостереження зафіксувало підпалення автомобіля журналіста Олексія МацукиФото: Oleksij Mazuka

Проросійських мітингувальників у Донецьку відрізняє надзвичайна агресивність щодо працівників преси. Це підтверджується численними фактами. Журналістам погрожують, їх залякують та навіть силою витісняють з місця подій. Складається враження, що мітингувальники хочуть лише певної "картинки", де не бралася б до уваги їхня мала чисельність, не ставився б під сумнів сам сепаратистський рух як щось нетипове для цього регіону, не піднімалися б питання щодо закордонного управління протестами. Цю подачу забезпечують лише російські ЗМІ, оскільки більшість із них щільно контрольовані Кремлем. А представники незалежних українських ЗМІ стають жертвами агресивних молодиків-сепаратистів.

Так, у ніч на 12 квітня у Донецьку підпалили машину головного редактора інтернет-видання "Новості Донбасу" Олексія Мацуки. "Невідомий чоловік підійшов до мого автомобіля, облив її займистою речовиною та підпалив. Першими відреагували сусіди, вони вибігли з вогнегасниками і погасили пожар, так що вибух не стався", - розповів Олексій Deutsche Welle.

Пресинг на незалежні редакції

Журналіст нагадав, що три роки тому вже намагалися підпалити його квартиру. Відтоді сусіди стали пильними. На переконання Мацуки, підпалення було замовленим, оскільки камери відеоспостереження зафіксували професійні та чітко продумані дії злочинця. За словами Мацуки, міліція порушила справу за статтею 194 УК України (навмисне знищення або пошкодження майна, шляхом підпалення). Стаття передбачає позбавлення волі від 3 до 10 років.

Сам журналіст упевнений, що злочин проти нього безпосередньо пов’язаний з його професійною діяльністю та з політичною ситуацією, що склалася зараз в Донецьку. "Я вважаю, що багатьом не подобається, що ми подаємо об’єктивний аналіз подій. Мені і журналістам, які працюють в редакції, постійно надходять анонімні листи з погрозами, вимоги закрити редакцію і припинити роботу громадського телебачення, за створення якого ми наразі взялися", - зазначив журналіст.

Нападнику загрожує від 3 до 10 років позбавлення волі.
Нападнику загрожує від 3 до 10 років позбавлення волі.Фото: Oleksij Mazuka

Нерайдужні дані громадського моніторингу


До речі, Донецький інститут інформації, який також очолює Олексій Мацука, спільно з українським інтернет–виданням "Телекритика" нині проводить черговий моніторинг порушення прав журналістів. За словами Мацуки, Донецька область вже тривалий час є лідером в Україні за кількістю порушень прав журналістів. Саме в Донецькій області порушено найбільше кримінальних справ у зв'язку з перешкоджанням журналістській діяльності, констатує співрозмовник.

У свою чергу, учасники проросійських мітингів у спілкуванні з Deutsche Welle зазначають, що вони обурені тим, як "продажні журналісти" однобоко висвітлюють події. "Журналісти підіграють новій владі і Майдану, а нас і наші вимоги підтримати не хочуть. Тому їм нема що робити серед нас", - каже один з мітингувальників. Серед тих, хто протестує, є люди, які дотримуються іншої точки зору. "ЗМІ – це не наш ворог, а інструмент, завдяки якому ми можемо казати про свої проблеми", - зауважує інший мітингувальник.

Захист міліції контрпродуктивний

Практично жоден журналіст не застрахований від неприємностей або нещасних випадків під час виконання своїх професійних обов'язків: на акціях протесту, на зйомках біля захоплених державних будинків, каже в спілкуванні з Deutsche Welle кореспондентка 5 каналу в Донецькій області Юлія Божко. "Мітингувальники поводять себе дуже агресивно, нападають на журналістів. Вони чомусь вважають, що якщо журналісти належать до українських ЗМІ, то їх потрібно виганяти та ізолювати. Головна їхня мета – не дати українським ЗМІ працювати і витіснити їх з інформаційного простору".



Журналістам погрожують, залякують, обіцяють побити камери. Утім, пояснення, що "ми не маємо ніяких умислів перекручувати факти, до людей не доходить ", каже журналістка. За словами Божко, протягом останніх двох місяців було декілька нападів на знімальні групи. Зокрема, телевізійниця пригадує, як нещодавно у Донецьку напали на журналістів міжнародного телебачення, які приїхали з Росії. Вони розмовляли англійською. Людям це не сподобалося, і вони побили камеру, розповідає Божко.

Блокада небажаної інформації?

До речі, спостерігачів дивує поведінка міліції. Формально правоохоронці зобов'язуються захищати журналістів від натовпу в разі масових зіткнень. Однак присутність людей у формі поряд із пресою лише ще більше дратує мітингувальників, і не відводить загрозу від журналістів, а додатково посилює її. Отож преса в Донецьку не почуває себе у безпеці, кажуть медійники.

Це є загалом нетиповим для демократичних країн. Адже якби журналісти мали безперешкодний доступ до місця протесту, тоді вони б могли з'ясувати багато суперечливих питань щодо обставин "громадського" протесту на Донеччині. Зокрема, хто забезпечує радикальних мітингувальників новою амуніцією, одягом, масками, прапорами на флагштоках із коштовного карбону? Громадянство яких країн мають учасники протестів та люди, які здійснюють оперативну координацію їхніх дій? Проте такої та іншої інформації журналісти на Донеччині отримати не можуть.

Звідки в протестного народу - амуніція і флагштоки з коштовного карбону?
Звідки в протестного народу - амуніція і флагштоки з коштовного карбону?Фото: AFP/Getty Images
Проросійські сили на Донеччині не хочуть, щоб журналісти ставили незручні запитання?
Проросійські сили на Донеччині не хочуть, щоб журналісти ставили незручні запитання?Фото: Reuters
Пропустити розділ Більше за темою