Чорноморський флот: несправджені сподівання Севастополя

У Севастопольській бухті у неділю, 31 липня, тисячі севастопольців та гостей міста спостерігатимуть за парадом кораблів російського Чорноморського флоту, сценарій якого залишається майже незмінним з радянських часів. Прикмета нового часу – приймати парад разом з командуючим ЧФ буде і командувач Військово-морських сил України, а поряд з російськими кораблями стоятимуть і українські. Такому зближенню сприяло і підписання Харківських угод, згідно з якими перебування російського флоту у Криму було подовжено на 25 років. Цей крок більшість жителів Севастополя сприйняли з полегшенням. Адже близько 25 тисяч севастопольців обслуговують ЧФ і цілком залежать від його функціонування.

Як розповів Deutsche Welle директор Таврійського інституту регіонального розвитку Андрій Клименко, після Харківських угод у севастопольців були високі очікування: оскільки флот залишається до 2042 року, то Росія спрямує чималі гроші на розвиток своєї військово-морської бази. Але замість цього, наголосив далі експерт, у рамках реформи російських Збройних сил відбулися скорочення на підприємствах, що обслуговують Чорноморський флот.

За інформацією місцевої преси, будівельне управління ЧФ проходить процедуру банкрутства, так і не запрацювали 13-й судноремонтний завод ЧФ та судноремонтний завод «Лазаревское адмиралтейство» - ці підприємства простоюють уже два роки. Не пройшло повз увагу кримських видань і рішення міністерства оборони Росії про закриття 172-го окремого конструкторсько-технологічного бюро Чорноморського флоту.

Згортання інфраструктури обслуговування флоту відбувається на тлі скорочення бойового складу: з 338 кораблів, які Росія отримала 1997-го року при розділі флоту, сьогодні боєздатними залишаються близько 35. Такі дані напередодні Дня флоту наводить російська газета «Московський Комсомолець». При цьому видання зазначає, що більшість боєздатних суден вже вичерпали свій ресурс – їм по кілька десятків років.

Цивільні інвестиції

«Актуальність проблеми скорочення військово-морської складової як роботодавця і платника податків у місті нікуди не зникла. І останнім часом ми бачимо, що в Севастополі нарешті це зрозуміли», - каже Андрій Клименко. Експерт наголошує, що для розвитку севастопольської економіки необхідне залучення значних інвестицій.

Кілька років тому, за часів, коли севастопольську держадміністрацію очолював Сергій Куніцин, Клименко входив до експертної групи, яка за дорученням міськадміністрації розробляла закон про розвиток Севастополя як «міста з відкритою економікою». У законопроекті передбачалося створити спеціальний пільговий режим для інвесторів, які вкладатимуть гроші у розвиток цивільної інфраструктури міста. Розробники документу враховували, що через технічну модернізацію Чорноморський флот скорочуватиметься, а тому скорочуватиметься й кількість людей, які його обслуговують та вивільнятиметься інфраструктура, не потрібна військовим.

У травні цього року у Севастопольській міській адміністрації заявляли, що ведуться переговори про передачу місту п’яти ділянок загальною площею 749 гектарів. За оцінкою місцевої влади, інвестиції у комерційну забудову – готелі, житло та офіси – мали перевищити мільярд доларів. Однак після зміни керівництва у держадміністрації про ці проекти вже не говорять. Хоча й сьогодні наголошують на необхідності пошуку інвесторів, які б погодилися вкласти гроші в цивільну інфраструктуру. Враховуючи перебування бази російського ЧФ у Криму до 2042 року, Севастопольська державна адміністрація розробляє нову програму соціально-економічного розвитку міста. Голова адміністрації Володимир Яцуба переконаний, що для створення нових робочих місць потрібно розвивати порти, судноремонт і яхтинг.

«Майбутнє – не у військових базах»

Заступник голови адміністрації міста Володимир Арабаджи днями за результатами візиту делегації із Сингапура заявив про інтерес інвесторів з цієї країни вкладати кошти у розвиток торговельного порту. «Ми розуміємо, що майбутнє Севастополя – не у військово-морських базах, а в розвиткові комерційного порту, суднобудування, підприємств з високими технологіями – це дозволить створити нові робочі місця та збільшити надходження до міського бюджету», - цитує Арабаджи офіційний сайт севастопольської адміністрації. Чиновник зауважив, що місто сподівається перейняти досвід переорієнтування економіки у Сингапура, який у минулому також був військово-морською базою.

Аналітик Андрій Клименко переконаний, що нова програма має бути прагматичною. «На мій погляд, наївно і помилково пов’язувати економічні перспективи Севастополя з тим, що завтра сюди прийде нова ескадра ЧФ і створюватимуться нові робочі місця. Навпаки, потрібно диверсифікувати економіку, потрібно створювати сучасні виробництва, відроджувати в Севастополі сучасне приладобудування та рибопромислове виробництво, якими він славився ще в Радянському Союзі, а також потрібно розвивати туризм», - переконаний експерт.

Експерт: внесок ЧФ скорочується

Внесок російського флоту в економіку міста щороку скорочується, заявив у розмові з Deutsche Welle Сергій Кулик, директор аналітичного Центру сприяння вивченню геополітичних проблем і євроатлантичного співробітництва Чорноморського регіону «НОМОС»: «Якщо раніше частка платежів від ЧФ складала до 25 відсотків міського бюджету, то на сьогодні – лише 10-15 відсотків». У фінансовому управлінні севастопольської держадміністрації Deutsche Welle відмовилися коментувати ці цифри, посилаючись на те, що «не рахують окремо платежі від підприємств ЧФ». За словами аналітика Сергія Кулика, останнім часом підприємства, що обслуговують російський флот, стали чи не найбільшими у місті боржниками з платежів до Пенсійного фонду та бюджету міста.

Потрібна інвентаризація

«Флот оптимізується, в зв’язку з чим не використовуються земельні ділянки та інфраструктура, яка перебуває у користуванні ЧФ. Вони сьогодні залишаються у безгосподарному стані, оскільки Україні їх не передають», - продовжує експерт центру «НОМОС». Передача місту земель, які фактично не використовує Чорноморський флот, вже не один рік є предметом переговорів як на місцевому, так і на міждержавному рівні. Однак за часів президентства Ющенка Київ і Москва не змогли налагодити діалог із цього питання. Зараз, за словами Кулика, Україна та Росія домовляються про чергову спільну інвентаризацію земельних ділянок та інфраструктури, які займає ЧФ. За її результатами визначать, що з них непотрібне для флоту та може бути передано Україні. «Однак, враховуючи попередній досвід цих інвентаризацій, я слабо вірю в те, що це станеться швидко. На інвентаризацію потрібні гроші, але ані російська, ані українська сторона не хочуть витрачати великі кошти на ці заходи», - зауважує Кулик.

Автори: Валентин Карайван/Євген Тейзе
Редактор: Володимир Медяний