„Шара не проходить”

Ірино, в чому полягає особливість фаху фармацевтики?

Аби уявити, що собою представляє вивчення фармацевтики в Німеччині, хочу згадати такий популярний серед німецьких студетів жарт: студентам поставили завдання вивчити на пам’ять телефонну книгу. Студент філософського факультету відразу почав запитувати: “А навіщо?” Відповідь студента-фармацевта: “Жодних проблем. Коли іспит?” Так от, готуватися до сесійних іспитів, колоквіумів нам доводиться дуже ретельно. Необхідно буквально зазубрювати цілі товстелезні підручники, вчити на пам’ять сотні формул.

Може краще тоді цілеспрямовано вчити тільки відповіді на запитання, які лунають під час іспитів?

Якщо іспит усний, то професор може запитати вас все, що йому заманеться. Якщо іспит письмовий, тоді кожний отримає заздалегідь підготовлений каталог запитань. Він може містити кілька десятків запитань. Але перед іспитом ці запитання ніхто не розголошує. Більше того, як правило, запитання значною мірою відрізняються від тих, які були на цьому самому іспиті пів року тому. Річ у тім, що часто професори, які нам викладають, паралельно самі активно задіяні в дослідницькій діяльності. Інколи нам навіть викладають не за підручниками, а використовують результати останніх досліджень. Вірогідно, тому й запитання постійно оновлюються.

А такого поняття, як хабарництво у вас в університеті немає? Скажімо, заплатити професору за успішно складений іспит або залік?

Я жодного разу не чула про подібні випадки. Якби таке справді трапилося, то чутки напевно б швидко розійшлися, й це завдало б шкоди іміджу цілого факультету. Тут є ціла низка університетських рейтингів, які складаються на анонімному опитуванні студентів, і думаю, що мало хто захоче, щоб його університет або факультет раптом звинуватили в корупції. Тоді й ставлення до випускників цих університетів з боку ринку праці буде відповідне. Адже фармацевтичним фірмам і аптекам потрібні фахівці із знаннями, а не з купленими дипломами, але без знань.

Скільки разів можна повторювати один іспит?

На кожний іспит дається три спроби. І якщо ви провалили й третю спробу, тоді доведеться повторити курс, після якого є ще три можливості скласти іспит. Але якщо й тоді студент не матиме успіху, то на цьому його навчання закінчиться. Отже, як кажуть, шара тут не проходить. Тим більше, що в Німеччині аптекар - це не просто людина, яка дістає ліки із шухляди, а й надає консультації хворим. Тому й вимоги під час навчання такі суворі.

А скільки у вас є часу, щоб підготуватися до іспитів?

Чесно кажучи, весь вільний час мені доводиться витрачати на підготовку до семінарів, практичних занять, колоквіумів або іспитів. З восьмої до обіду, як правило, відбуваються лекції й семінари, які, так би мовити, плавно переходять у практичні заняття в лабораторії. При цьому для студентів-фармацевтів присутність на семінарах і на практичних заняттях обов’язкова, інакше не допустять до іспитів. На підготовку залишається тільки вечір і ніч...

Розмову з Іриною Матвієнко записав Володимир Медяний