1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ще один тріумф Ющенка та Тимошенко

Огляд німецької преси підготував Любомир Петренко6 лютого 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALzY

У німецькій пресі активно коментується затвердження на прем‘єрській посаді Юлії Тимошенко. Так газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ пише:

Ось і стався ще один тріумф, сяючий ранок після бурхливої ночі. Такий вже стиль роботи в українського президента Віктора Ющенка і свіжоспеченого прем»єра Юлії Тимошенко. 373 з 450 депутатів українського парламенту віддали свої голоси пані Тимошенко на прохання президента. Жодного голосу проти. Відповідало стилю Ющенка й те, що він перечекав цілий місяць, аж поки проголосив ім»я Юлії Тимошенко як прем»єр-міністра. Він мужньо зносив натяки і спекуляції, а сам собі їздив на гірських лижах у Карпатах. А його соратники тим часом ледве не полускали від нетерплячки, -

іронізує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ і веде далі:

Але одразу ж після своєї інавгурації Ющенко ухвалював рішення швидко й без сторонньої допомоги. Перед своїм першим закордонним візитом примирення до Москви він оприлюднив своє бажання бачити пані Тимошенко у кріслі прем»єра. Почувши таке, не лише Путін, котрий її недолюблював, помітно втратив самовладання. Навіть у таборі Ющенка це рішення спричинило ефект фугасу, -

зазначає ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ і висловлює таку думку:

У Києві тоді дедалі сильніше складалося враження, що Ющенко не надто хотів би бачити свою радикальну партнерку-революціонерку на посаді шефа уряду. Її слава про західно-реформістську безкомпромісність, нехтування російськомовним Сходом, її розмови на українсько-національних тонах нібито не давали їй шансу проводити політику примирення. Складалося теж враження, що й сама Тимошенко змирилася з таким станом справ і була готова заміть посади прем»єра сісти в крісло секретаря Ради національної безпеки та оборони. А очолити уряд претендував поміркований Петро Порошенко, бізнесмен і головний фінансист «помаранчевої революції». Утім потім вийшло навпаки, - зазначає ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ.

Про те, які труднощі можуть очікувати уряд Тимошенко, йдеться у статті «Прелюдія» в газеті ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ:

Просто вражає, як Юлії Тимошенко вдалося здобути в парламенті переконливу більшість голосів депутатів. Три чверті депутатського корпусу підтримали нову господиню уряду, що дає їй такий мандат на проведення демократичних реформ, на який вона й не сподівалася у часи виступів на Майдані в Києві та інших місцях після спалаху «помаранчевої революції». Утім, не варто робити передчасних ілюзій щодо легкого вирішення кадрової проблеми, -

стверджує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ і пояснює:

Суперечка між пані Тимошенко та Соціалістичною партією під керівництвом Олександра Мороза – це лише прелюдія, лише натяк на конфлікт. Мороз і Тимошенко погоджуються, що необхідно зламати хребет владі олігархів з колишнього оточення Леоніда Кучми. Для цього пані Тимошенко пропонує застосувати механізм дерегуляції, згідно із західною глобальною моделлю. Мороз же навпаки відстоює модель соціальної справедливості. Питання, в якому напрямку слід поглиблювати «помаранчеву революцію» зіштовхує лобами її активістів, -

зазначає ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ і продовжує:

Окрім того, дискусії ще вестимуться про компетенції президента та прем»єра, про конституційну реформу, яка повинна парламентаризувати політичну систему, забравши в президента важливі повноваження. Навколо всього цього вестимуться ще запеклі суперечки протягом наступних півроку, - прогнозує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Газета ТАҐЕСЦАЙТУНГ у своєму коментарі стверджує, що висунення Юлії Тимошенко на посаду прем»єра зайвий раз засвідчило проєвропейську зорієнтованість Віктора Ющенка:

Ющенко вчинив політично мудро, здійснивши першу закордонну поїздку до Москви і запевнивши там свого зганьбленого колегу Путіна, що Росія залишається для України «вічним стратегічним партнером». Водночас він дав зрозуміти, що готовий вести діалог лише на паритетних засадах. Свою інавгураційну промову на Майдані Незалежності Ющенко розпочав словами, що тепер ніхто не буде вказувати Україні як вона має жити і кого обирати. А призначення прем»єром Юлії Тимошенко, на котру в Росії досі не скасовано ордер на арешт, є зайвою ознакою незалежної політики Києва, - стверджує ТАҐЕСЦАЙТУНГ.