„Щоб землетрус в Пакистані не перетворився на політичний”

Європейська преса пише про руйнівний землетрус у Південній Азії та про президентські вибори у Польщі. 2005-ий рік наче хтось прокляв, пише французька газета LIBERATION з приводу стихійних лих:

Цунамі, урагани, повені, землетруси, лісові пожежі. Утім, де б ці стихійні лиха не відбувалися - в Новому Орлеані чи в Пакистані - такі катастрофи завжди важче вдаряють по бідних, аніж по багатих. (...) Спільне почуття солідарності є необхідним - воно рятуватиме життя та цілитиме рани. Утім, через півроку або через рік слід обов’язково поглянути, що станеться з добрих вчинків світової спільноти і як на місці розподілятиметься гуманітарна допомога, коли журналістські відеокамери та закордонні рятівники повернуться у свої країни, - зазначає LIBERATION.

Тему продовжує німецька FRANKFURTER RUNDSCHAU:

Захід має не лише моральний обов’язок висловити людям у Пакистані свою солідарність. З політичного погляду також дуже важливо допомогти ісламській країні в біді. Насправді немає, мабуть, нічого небезпечнішого, аніж змусити людей у Пакистані думати, що Захід залишить їх на самоті з лихом. Ця південноазіатська країна є справжньою політичною порохівницею. У прикордонних районах з Афганістаном все ще переховується багато прихильників Талібану, Аль-Каїди та інших екстремістських угруповань. (...) І хоча президент Пакистану Мушараф після подій 11 вересня 2001 року виступив на боці США в антитерористичній боротьбі, у власній країні він наштовхнувся на потужну критику та опір фундаменталістів, - нагадує FRANKFURTER RUNDSCHAU.

Ще одна німецька газета GENERAL-ANZEIGER висловлює таку думку:

Світова спільнота хоче запобігти тому, щоб підземні поштовхи перетворилися на політичний землетрус у цьому нестабільному регіоні. Однак допомога в момент катастрофи є однією стороною справи, а міркування про те, як у майбутньому знизити кількість жертв, - іншою. Природу не можна підкорити, утім, людина може навчитися ліпше справлятися з тими небезпеками, котрі виходять від природи. Той, хто займається вирубкою лісу, мав би не дивуватися, що зсуви ґрунту, викликані чи то дощем, чи то землетрусом, стануть смертельною небезпекою. Настав час зробити правильні висновки, - стверджує GENERAL-ANZEIGER.

До іншої теми. Газети коментують зміну влади в Польщі. Німецька SÄCHSISCHE ZEITUNG з цього приводу зазначає:

Перед вирішальним другим туром президентських виборів 23 жовтня ясно одне: Польща переживає нині зміну влади, яка навряд чи може бути ще радикальнішою. Відбувається консервативний злам. Після того, як на виборах до парламенту правлячі ліві зазнали гіркої поразки, тепер ще й їхній кандидат на президентську посаду втратив будь-які шанси, - читаємо в SÄCHSISCHE ZEITUNG.

Газета SÜDDEUTSCHE ZEITUNG продовжує тему:

Усього лише чотири роки тому польські „ліві” вибороли більшість в обох палатах парламенту і провели свого президента. За час їхнього правління в Польщі хоч і почалося економічне зростання, утім безробіття також зросло на 20 відсотків. Такий прикрий баланс на пару з фінансовими аферами та корупційними скандалами, які супроводжували „лівий” табір впродовж останнього часу, є головною причиною їхньої поразки, - констатує SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.

Австрійська DIE PRESSE звертається до політичного майбутнього нині ще чинного президента Польщі Александра Кваснєвського:

Після десяти років правління на посаді президента Кваснєвський, згідно з польською конституцією, має звільнити крісло найпізніше в грудні. Однак для політичної пенсії 50-річний політик почуває себе ще занадто молодим. Тому найкращою можливістю реалізувати себе після відходу від президентських справ Квасневський вбачає на міжнародній політичній арені. (...) Неприхованим бажанням Кваснєвського є зайняти пост глави Організації Об’єднаних Націй. Ще ніколи в історії східноєвропеєць не обіймав цю посаду, -

нагадує DIE PRESSE і веде далі:

На урочистостях, присвячених 60-річчю ООН, Кваснєвський запропонував свою кандидатуру. Наприкінці наступного року Кофі Аннан має звільнити цю посаду, і розпочнеться кампанія за наступника. У цих перегонах колишній польський президент матиме цілковиту підтримку США. Незважаючи на це, його шанси бути обраним на цю посаду видаються малими. І справа не лише в тому, що Китай наполягає на висуненні азіатського кандидата. У Європі у Кваснєвського теж є не лише друзі. Тим, що Польща підтримала війну в Іраку, Кваснєвський засмутив Париж, а своїми посередницькими послугами під час політичної кризи в Україні в грудні минулого року – Москву, - аналізує DIE PRESSE.

Огляд європейської преси підготувала Христина Ніколайчук