«Язиката Хвеська» заговорила італійською

В Італії нині мешкає чимало українських дітлахів – тих, що прижджають сюди зі своїми батьками-заробітчанами, які народжуються в змішаних сімях, а також чорнобильські сироти, яких всиновлюють італійські родини... Питання, як опанувати італійську й не забути при цьому українську, дуже актуальне для таких сімей. У цьому їм вирішило допомогти римське видавництво «Сіннос», завдяки якому й побачила світ двомовна збірка українських казок.

Перекладацький дует

У книжці – сім українських казок, поданих мовою оригіналу поряд з італійським перекладом. Співукладачками видання є італійська дитяча письменниця Софія Галло та колишня житомирянка, а нині мешканка Турина Тетяна Гордієнко. Вони познайомилися в одному з видавництв й одразу зрозуміли, що їх чекає цікавий спільний проект, пригадує Тетяна Гордієнко:

«Софія, дізнавшись, що я з України і що я пишу й перекладаю, буквально не всиділа на місці: «А я саме шукаю співукладача для двомовної книжки українських казок!» І розповіла мені про серію двомовних книжок, які, до речі, добре розходяться бібліотеками та дитячими книгарнями. Ця серія нараховує вже з десяток збірочок, що представляють казки країн найчисельніших національних меншин Італії: Марокко, Румунії, Конго тощо. Українська громада тут також дуже чисельна. Тож, я не вагаючись погодилася».

Шість народних казок плюс авторська

Перед Тетяною постало нелегке завдання: з усього різноманіття українського фольклору вибрати сім текстів, які найкраще відображали б Україну. Зрештою вона обрала шість відомих класичних казок – таких, як «Микита Кожум’яка», «Солом’яний бичок» та інші. А от сьома казка – авторська, розповідає Тетяна Гордієнко:

«Казку Сашка Лірника (Олександра Власюка) я знайшла випадково в інтернеті. Вона мені одразу сподобалася, до того ж, нам бракувало саме козацької казки. Ми зв’язалися з автором, і він нам дозволив перекласти та надрукувати її. Я цим хотіла показати, що Україна багата не тільки на традиції, а й на талановитих людей, і що в нас існує сучасна дитяча література».

Бонус – лінгвістична стаття

Видання розраховане на тих, для кого важливе співставлення текстів двома мовами: як на дітей, які виростають двомовними, так і на студентів-італійців, які вивчають українську мову (таку можливість дають університети Рима та Венеції, наприклад), а також для вчителів шкіл, в яких навчається багато учнів з України. Для дорослих неукраїнського походження особливу цінність має лінгвістична стаття про особливості мови, в якій авторка просто й доступно пояснює місце української у родині слов’янських мов, особливості фонетики та граматики, а також звідки походить кирилиця.

«Питання, яке найчастіше задають італійці: а що, українська мова не є діалектом російської? Я торкнулася й болючого питання сьогодення: мовної ситуації в Україні, тому що італійці запитують, чому багато іммігрантів з України розмовляє російською. Важливо було висвітлити національний та мовний склад населення, принаймні кілька слів про історичний шлях становлення української мови».

Книга, зроблена розумом і серцем

Рецензії та відгуки, що надходять співукладачкам, свідчать про вдало укладену цікаву добірку, а також про зручність та корисність паралельних текстів. Часті компліменти адресуються також ілюстраторові. Графік Юрій Рудюк із задоволенням погодився взяти участь у проекті. Ідею Тетяни про те, що український художник краще передасть специфіку персонажів та автентичність побутових деталей, видавництво одразу ж підтримало. Тому такими «своїми», рідними вийшли на ілюстраціях Лисичка-Сестричка у плахті та з червоним намистом, язиката Хвеська з бубликами та хвацький вусатий красень козак. Над книгою працювали багато людей, італійців та українців, надсилали свої поради подруги з України. Ця збірка казок зроблена розумом та серцем, тому, мабуть, й вдалася так добре, каже Тетяна Гордієнко.

Автор: Мар’яна Яворська

Редактор: Христина Ніколайчук