Які шанси у Тоні Блера на третій термін?

Отож, які шанси має нинішній прем"єр Тоні Блер бути обраним нинішнього року на третій термін? Як відомо, з 1 січня Великобританія головує в спілці семи розвинутих індустріальних держав та Росії під назвою G-8, і прем"єр-міністр Тоні Блер сподівається, що у липні він так само стане на чолі і в Раді Європи.

Але перед тим, очевидно 5 травня, британці обиратимуть нову нижню палату парламенту. Спостерігачі вважають, що лейбористи знову отримають там більшість. Серед експертів існують розбіжності лише про те, на скільки мандатів у них буде більше, ніж в опозиції:

На сто місць більше у депутатів-лейбористів, ніж в опозиції, очікує Джекі Ешлі з ліволіберальної "Гардіан".

Журналіст Стів Річардс, щойно призначений радником консерваторів, із зрозумілих причин вважає, що розрив буде меншим:

Ніякого обвалу не буде, всього 50-60 мандатів переваги, вважає Річардс.

Але одне абсолютно ясно: Тоні Блер залишиться прем"єр-міністром на третій термін. Хто думав, що виборці не люблять його через його іракську політику, а відтак вважав, що його зірка закотилася, той помилявся. Дослідники громадської думки оцінюють симпатії виборців до лейбористів то в 40, то в 35 відсотків і таким чином далеко попереду найбільшої опозиційної партії - консерваторів.

Ось що говорить Джордж Паскуа-Уотсон, завідувач редакцією політики газети "САН" про причини:

Хоча у консерваторів і дуже гарна програма, але лейбористи весь час просто крадуть у них найкращі ідеї.

В іракській політиці консерватори не можуть загрожувати правлячій партії, оскільки вони самі її підтримали. Але значно важливішими для результатів виборів є, на думку соціологів, поліпшення у системі охорони здоров"я та у вихованні, у боротьбі із злочинністю та в політиці надання політичного притулку. А це провідні теми лейбористів, тут вони обходять конкурентів. Те, що кон"юнктура, як і раніше, чудова, що безробіття у Великобританії низьке, зробить решту для підтвердження права лейбористів керувати далі.

До того ж на виборах ідеться й про осбистості, а тут голова консерваторів Майкл Говард не витримує жодної критики, говорить Джордж Паскуа-Уотсон:

Кожне покоління дає, на мою думку, політиків, яких не можна перемогти, таких як Клінтон, Тетчер чи нині, приміром, Блер.

Джекі Ешлі з ГАРДІАН підтримує цю думку:

Якби я був консерватором, то я нині носився б з думками про самогубство. Я просто не бачу, чого вони хочуть. Партія консерваторів, очевидно, повністю втратила волю до влади.

Тим часом Тоні Блер будує плани на наступний легіслатурний період. Після нього він має намір піти з посади прем"єра. Пошуки його наступника розпочнуться одразу ж після нових виборів Блера.