1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Янукович схвалив скасування політреформи, Тимошенко назвала це "убивством демократії"

1 жовтня 2010 р.

Конституційний суд України суттєво зміцнив статус президента, скасувавши дію політичної реформи 2004 року і задекларувавши чинність Конституції 1996. Лідер опозиції назвала 30 вересня "днем убивства демократії".

https://p.dw.com/p/PSBI
Юлія ТимошенкоФото: AP

Конституційний суд України у п'ятницю визнав порушення конституційної процедури розгляду та ухвалення парламентом реформи Основного закону під час голосування 2004 року. КС зазначив, що набуває чинності Конституція 1996 року, за якою функціонувала держава за президентства Леоніда Кучми.

Так, відтепер Віктор Янукович може формувати й розпускати уряд, а Україна стає де-факто президентською республікою, як Росія та інші країни на пострадянському просторі. Як зазначають численні західні мас-медіа, "здобутки "Помаранчевої революції" таким чином втрачено. КС посилив посаду президента і послабив парламент.

Як повідомляє кореспондент Deutsche Welle у Києві, скасування Конституційним судом політичної реформи 2004 року здобуло схвалення влади, викликало обурення опозиції та посилило тривожні очікування незалежних експертів щодо стану демократії в Україні.

Президент Янукович заявив, що і він, і всі органи влади мають виконати рішення Конституційного суду. І додав, що "по-іншому не може бути в правовій державі". Натомість, лідер опозиційної партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко назвала день проголошення вердикту Конституційного суду "днем вбивства демократії". І нагадала, що нинішні можновладці та депутати обиралися за вже нечинною Конституцією.

"Президент, парламент, уряд – всі вони мають бути переобрані тепер на невідкладний президентських та парламентських виборах. Які слід провести під дієвим моніторингом демократичної спільноти",- підкреслила Тимошенко.

У відповідь міністр юстиції України Олесь Лавринович сказав, що ця вимога є незаконною. Він заявив, що виборці обирають "не повноваження, голосують не за набір прав і обов'язків, а за посадову особу, яку обирають на певний термін".

Політолог Гарань: це продовження тривожних тенденцій

Подібний перерозподіл повноважень продовжує тривожні процеси останніх місяців - так прокоментував ці події Deutsche Welle професор політології Олексій Гарань: "Абсолютно очевидно, що все це зроблено не в пошуках справедливості. А просто для того, щоби підсилити повноваження президента за рахунок іншої гілки влади. Ми можемо говорити вже про узурпацію влади".

Спроби влади виправдати таку "узурпацію", на думку Гараня, виглядають непереконливим. Експерт нагадав, що 2004 року Партія регіонів проголосувала за конституційну реформу. Віктор Янукович 2006 року виступав проти спроб її скасування. А тодішня парламентська коаліції в складі Партії регіонів та її союзників ухвалила закон, який забороняв Конституційному Суду повертатися до розгляду законності процедури конституційних змін. Гарань впевнений, що незабаром слід чекати різкої критики нинішніх змін владних повноважень в Україні з боку Венеціанської комісії, Рада Європи, а також європейських експертів та громадськості.


Автор: Олександр Савицький
Редактор: Захар Бутирський